
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Розв’язання
Приклад
3.6. Знайти
інтеграл
.
Розв’язання
.
Можна також використовувати і такий запис:
Приклад
3.7.
Знайти інтеграл
.
Розв’язання.
Приклад 3.8. Знайти
інтеграл
.
Розв’язання. Виділивши повний квадрат у знаменнику підінтегральної функції, зможемо застосувати відповідну формулу із таблиці інтегралів. Одержимо
Приклад 3.9. Знайти
інтеграл
.
Розв’язання.
Розглянемо різницю двох інтегралів і
до кожного із них застосуємо відповідну
формулу із таблиці інтегралів. Одержимо
,
.
Приклад 3.10. Знайти
інтеграл
.
Розв’язання.
Часто доводиться вводити заміну для
спрощення обчислення інтегралу. Замінимо
на нову змінну. Одержимо
Зауваження. Метод заміни змінної можна використовувати й у деяких інших випадках. Вони будуть розглянуті далі.
9.5. Інтегрування частинами
Цим методом у деяких випадках вдається про інтегрувати добуток або частку функцій.
Формула інтегрування частинами має вигляд:
(3.5)
Корисні такі рекомендації.
1. Якщо підінтегральна функція представляє собою добуток алгебраїчної функції на показникову або тригонометричну функцію, то проміжною змінною u треба позначати алгебраїчну частину.
Якщо підінтегральна функція представляє собою добуток алгебраїчної функції на логарифмічну або обернену тригонометричну функцію, то змінною u треба позначати неалгебраїчну частину.
Приклад
3.11.
Знайти
інтеграл
Розв’язання.
Відповідно
до
рекомендації
1 зазначимо
.
Щоб інтеграл
прийняв
вид
,
зазначимо
.
Щоб
скористатися
формулою
(3.5) треба
знайти
і
,
тому рівняння
продиференціюємо,
а в рівнянні
знайдемо первісну. Будемо
мати:
,
.
За формулою
(3.5) одержимо:
Приклад
3.12.
Знайти
інтеграл
Розв’язання.
Рекомендація
1 нічого
не дасть.
Дійсно,
якщо
позначати
,
,
то
. Цей інтеграл
ми знайти
не зможемо.
Скористаємося рекомендацією 2. Розв’язання можна оформити у такий спосіб:
Зауваження. Іноді інтегрування частинами доводиться застосовувати в одному прикладі декілька разів.
Приклад 3.13. Знайти
інтеграл
.
Розв’язання.
Приклад 3.14. Знайти
інтеграл
.
Розв’язання. Для знаходження інтеграла застосуємо формулу (3.5). Одержимо
9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
При обчисленні
інтегралів
виду
і
з
квадратного тричлена
виділяють повний квадрат і
його
позначають
через
(метод заміни змінної).
Приклад
3.15.
.
Розв’зання. Виділяємо із квадратного тричлена повний квадрат
Вважаючи
,
найдемо
,
.
Будемо
мати
9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
Інтеграли від деяких ірраціональних функцій, які мають корені різних степенів від однієї і тієї ж функції, можна знайти, якщо замінити підкореневий вираз новою змінною зі степенем з показником найменшого спільного кратного показників степенів всіх коренів. Розглянемо приклади.
Приклад
3.16.
Знайти
невизначений інтеграл
Розв’зання.
У відповіді
доданок
віднесено
до
постійної
інтегрування С.
Враховано
так само, що
Приклад
3.17.
Знайти інтеграл
.
Розв’зання.
В даному випадку позбудемось від ірраціональності заміною