
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
Достатня умова зростання та спадання функції на інтервалі.
якщо
в усіх точках деякого інтервалу перша
похідна
,
то функція на цьому інтервалі не спадає.
якщо
у всіх точках деякого інтервалу перша
похідна
,
то функція на цьому інтервалі не зростає.
Неперервна на інтервалі зростаюча або спадна функція називається монотонною (рис. 2.7, 2.8).
Рис. 2.7
і 2.8
ілюструють той факт, якщо функція у
= f(x)
зростає
(спадає), то похідна
.
Дійсно, на рис. 2.7 функція зростає
і -кут
нахилу дотичної гострий, тобто f'(x)
= tg
>
0. А на рис. 2.8 функція спадає і
-
кут нахилу дотичної
тупий,
тобто
.
Рис. 2.7 Рис. 2.8
Таким чином,
для того, щоб знайти інтервали зростання
(спадання) функції, треба знайти похідну
і розв’язати нерівність
.
При цьому необхідно враховувати область
визначення функції.
Приклад
2.49.
Знайти інтервали монотонності функції
.
Розв’язання.
Функція, що розглядається, многочлен.
Тому область визначення функції
,
в якій вона неперервна.
Знаходимо
похідну функції
.
Прирівнюємо похідну до нуля для того, щоб визначити критичні точки, у яких похідна розглянутої функції дорівнює нулю.
Критичні точки
поділяють область визначення функції
на інтервали, в яких похідна не змінює
знак. Відомим зі школи методом інтервалів
визначаємо знак похідної і тим самим
визначаємо інтервали зростання та
спадання функції (рис.
2.9).
Рис. 2.9
При
,
у' >0, і функція зростає. при
і функція спадає. Таким чином, розглянуті
інтервали будуть інтервалами
монотонності.
Екстремум функції.
|
Точки з області визначення функції, у яких у' = 0, або у' = , або у' не існує (як скінченна, так і нескінченна), називаються критичними точками І-го порядку. Критичні точки повинні належати області визначення функції. |
---|---|
Якщо для
всіх значень точок х
з деякого околу точки
Якщо
для всіх значень точок х
з деякого околу точки
виконується нерівність
|
|
Мінімум та максимум функції називають її екстремумами. |
Розглянемо необхідну та достатні ознаки екстремуму функції.
Необхідна ознака екстремуму. В точках з області визначення функції, у яких
у' = 0, або у' не існує, може бути екстремум.
Не в кожній критичній точці обов'язково буде екстремум. Ці точки треба досліджувати за одним з наступних правил (достатні ознаки екстремуму).
Достатні ознаки екстремуму.
1. Якщо при переході через критичну точку х0 похідна змінює знак (зліва) з плюса на мінус (справа), то х0 - точка максимуму (відбувається перехід зі зростання на спадання). Якщо похідна змінює знак з мінуса на плюс, то х0 - точка мінімуму (відбувається перехід зі спадання на зростання). Якщо похідна знак не змінює, то в точці х0 екстремума немає.
2. Якщо
в критичній точці х0
від’ємна
друга похідна, тобто
,
то
х0
-
точка
максимуму.
Якщо ж
,
то
х0
-
точка
мінімуму. Якщо
,
то в точці х0
екстремума немає.
Приклад
2.50.
Знайти точки екстремуму функції
.
Розв’язання. Знаходимо першу похідну функції:
.
Критичні
точки знайдемо з умови у'
= 0:
Визначимо знак похідної при переході через критичні точки (таблиця 1) за першою достатньою ознакою екстремуму.
Таблиця 1
х |
|
0 |
|
1 |
|
2 |
|
|
- |
0 |
+ |
0 |
- |
0 |
+ |
|
|
min |
|
max |
|
min |
|
Отже, x1 = 0, х2 = 2 - точки мінімуму, х = 1 - точка максимуму. Визначимо їх величини:
:
.
Зауважимо, що в таблиці містяться також інтервали монотонності функції, на які поділяється вся вісь ОХ критичними точками. У таблицю варто включати і точки розриву, але дана функція неперервна при будь якому х.
Приклад 2.51. Знайти екстремуми функції за допомогою другої похідної.
Розв’язання. Перша похідна:
.
Знаходимо
критичні точки, у яких перша похідна
.
Це
лише одна точка
.У
точці х=0
похідна не існує.
Друга похідна:
.
.