
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Похідні вищих порядків
Похідна функції y = f(x), в загальному випадку , також є функцією, тому її також можна диференціювати. В результаті одержимо функцію, що називається похідною другого порядку або другою похідною функції f(x). |
Її
позначають одним із символів: у"
,
.
Читається: у" - (ігрек два штрих), - (де два ігрек по де ікс квадрат).
Якщо
S = f(t)
- закон
прямолінійного руху точки, то, за
визначенням, прискорення руху в момент
часу t
дорівнює другій похідній
.
Це означення природно відображає суть
прискорення як швидкість зміни швидкості.
Диференціюючи похідну другого порядку, одержимо похідну третього порядку або третю похідну. |
Її позначають
одним із символів:
.
Читається:
- (ігрек
три штрих),
- (де три ігрек по де ікс куб).
Похідна п-го порядку – це похідна від похідної (п - 1)-го порядку.
|
Позначення:
.
Позначення за допомогою штрихів вживаються до похідної 3-го порядку. Далі застосовують позначення:
або
.
Приклад 2.43. Зайти другу похідну від функції: .
Розв’язання.
Перша похідна:
Вона
представляє собою добуток сталої
величини
та двох функцій від х
Тому
Приклад 2.44. знайти другу похідну від функції:
.
Розв’язання.
Перша
похідна:
.
Приклад 2.45. знайти четверту похідну від функції:
.
Розв’язання.
,
,
,
.
Приклад 2.46. знайти похідну четвертого порядку від функції: .
Розв’язання.
Зауваження. Функція має похідну будь-якого порядку.
2.6. Диференціал
Диференціалом функції в точці х називається добуток похідної функції в цій точці на приріст аргументу:
|
Диференціал
функції - це умовний приріст, якого
функція набула б на відрізку
за умови, що вона змінюється в інтервалі
рівномірно, зберігаючи ту швидкість,
що мала на початку інтервалу. У цьому
полягає суть диференціала.
Знайдемо
диференціал функції
.
Маємо
.
Таким чином, диференціал
аргументу
дорівнює
приросту аргументу, тобто
диференціал функції можна записати у
вигляді dy = y'dx.
Диференціал функції у вигляді dy = y'dx застосовується набагато частіше. Це пов’язано з тим, що записаний у вигляді dy = y'dx диференціал має важливу властивість інваріантості, яка полягає у тому, що форма диференціалу dy = y'dx не залежить від того, чи є х незалежною змінною чи залежить від іншого аргументу.
Приклад
2.47.
Знайти
диференціал функції:
Розв’язання. Знаходимо похідну функції
Розглянемо
співвідношення між приростом функції
і її диференціалом при
.
З визначення похідної
випливає, що
або
(2.18)
при
.
- нескінченно
мала вищого порядку малості у порівнянні
не тільки з
,
але
і з
,
тому диференціал є головною
частиною приросту
функції. На цьому засновано використання
диференціалу для наближених обчислень:
.
(2.19)
Приклад
2.48.
обчислити
наближено
.
Розв’язання.
Представимо
Використаємо як математичну модель
функцію
.
За формулою (2.17) отримуємо:
.
Приймаємо
,
та
.