
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
. Неявна функція та її диференціювання
Якщо функція у і аргумент х пов'язані рівнянням f(x,y) = 0, нерозв’язаним відносно у, то таке рівняння визначає неявну функцію у(х). |
Наприклад,
рівняння у3
- х2
=0
неявно визначає функцію
.
Тут можна розв’язати рівняння відносно
у,
але в багатьох випадках це неможливо
(наприклад,
).
Неявна
функція - це не новий вид функції, а
просто спосіб її задання.
Треба знайти похідну неявної функції, не знаходячи у у явному виді. Для цього диференціюють обидві частини рівняння f(x,y)=0 (або f(x, у)=(х, у), враховуючи при цьому, що у є функція від х, і з отриманого співвідношення знаходять у'.
Приклад
2.39.
знайти
похідну
від функції заданої неявно
.
Розв’язання.
Функцію
задано в неявному виді. Диференціюємо
обидві частини рівняння, пам’ятаючи,
що
є функцією аргументу
:
Розв’язуємо
рівняння відносно у′;
;
,
Приклад
2.40.
знайти
похідну
від функції заданої неявно
.
Розв’язання.
Диференціюємо
обидві частини рівняння і, з огляду на
те, що у
є
функцією від х.
Маємо:
.
Звідси
;
.
Приклад
2.41.
знайти
похідну
від функції, заданої неявно
.
Розв’язання.
Диференціюємо,
враховуючи, що у
є
функцією від х.
Маємо:
.
Контрольний тест.
Знайдіть похідні функцій, заданих неявно наступними рівняннями.
|
Функція |
Відповіді |
|
Функція |
Відповіді |
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
Логарифмічне диференціювання
для
знаходження похідної від степенево-показникової
функції
,
де
функції диференційовані по х,
необхідно спочатку функцію прологарифмувати,
а потім продиференціювати, вважаючи у
складною функцією. Отримане рівняння
розв’язують відносно
.
Така операція називається логарифмічним
диференціюванням.
Приклад
2.41.
знайти
похідну від функції:
.
Розв’язання. Це степенево – показникова функція. Логарифмуємо
,
.
Вважаючи
неявно заданою функцією, знаходимо
похідні лівої та правої частин рівняння.
В лівій частині міститься функція ln(y),
а в правій - добуток двох функцій, і для
його диференціювання потрібно використати
формулу похідної добутку
.
Знайдемо
,
причому
записуємо у заданому вигляді
Логарифмічне диференціювання доцільно застосовувати до функції, що містить операції, які логарифмуються: множення, ділення, піднесення до степеня.
Приклад 2.42. знайти похідну від функції:
Розв’язання. Використання звичайних формул і правил диференціювання в даному випадку приведе до громіздких викладок. Тут доцільно застосувати логарифмічне диференціювання. Логарифмуємо обидві частини даної рівності:
Одержали неявну функцію. Диференціюємо обидві частини рівності, з огляду на те, що ln у є складною функцією від х, та у залежить від х:
Звідси знаходимо: