
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Означення похідної
Нехай
– деяка функція, задана на інтервалі
(а,b).
Візьмемо довільну точку
з цього інтервалу. Обчислимо значення
функції в цій точці
Додамо аргументу приріст
такий, що точка
й обчислимо нове значення функції
.
Рис. 5
.
Якщо
існує границя відношення
при
,
то
ця границя називається похідною
функції
в точці
і позначається
або
або
або
—
(читається:
де ігрек по де ікс).
(2.12)
обчислення похідної називають диференціюванням. Якщо похідна функції в точці існує, то функція називається диференційовною у точці . Якщо функція диференційована в кожній точці деякого проміжку, то вона називається диференційованою на цьому проміжку. |
Поняття похідної дозволяє характеризувати поведінку функції.
Необхідна умова диференційовності функції
У виразі
для похідної
при
знаменник наближається до нуля. Але
якщо при
і
,
то функція є неперервною в точці х
по
визначенню неперервності в точці.
Якщо
функція диференційовна
в точці х,
то вона в цій точці
неперервна.
Неперервність
функції в точці х
означає
також, що існує границя справа
|
2.2. Основні формули та правила диференціювання.
Приведемо формули і правила диференціювання
Основні формули диференціювання
-
Функція
Похідна
Функція
Похідна
, де с=const
Основні правила диференціювання
1.
де
.
2.
.
3. (uv)’ =u'v + uv'.
Останнє правило поширюється на добуток п співмножників: похідна добутку п функції дорівнює добутку похідної першого співмножника на всі інші плюс добуток похідної другого співмножника на всі інші плюс і т.д., плюс добуток похідної п -го співмножника на всі інші:
4.
;
.
Похідна
складної функції
,
де
,
тобто
,
дорівнює добутку похідної даної функції
по проміжному аргументу
на
похідну проміжного аргументу
по
:
(2.13)
Аналогічне
правило має місце й у випадку, коли
складна функція задана ланцюжком, що
містить три і більш ланки. Наприклад,
якщо
,
то:
(2.14)
Приклад
2.35.
Знайти
похідну функції
.
Розв’язання.
Спочатку знаходимо похідну від логарифму,
враховуючи, що проміжним аргументом є
.
Отримуємо
.
Подумки закреслюємо вираз
та бачимо вираз
.
Диференціюємо синус (проміжним аргументом
в даному випадку є
).
Отримуємо
.
Подумки закреслюємо вираз
,
та бачимо вираз
.
Диференціюємо
корінь:
.
Залишається х,
похідна від якого дорівнюється одиниці.
Тепер
запишемо у вигляді добутку всіх проміжних
результатів:
Для правильного вибору першої (основної) функції рекомендуємо таке правило: нею буде та функція, яка виконується останньою (виключення складає показникова функція).
Приклад
2.36.
Знайти
похідну функції
.
Розв’язання. За формулою (2.14) та використовуючи таблицю основних формул диференціювання маємо:
Рекомендуємо для зменшення громіздких записів наступний прийом, що дає можливість проводити роздроблення складної функції на ланки усно і записати вираз для похідної відразу.
Приклад
2.37. Знайти
похідну функції:
.
Розв’язання.
подумки
виконуємо диференціювання спочатку
,
потім
,
та
.
результат:
.
Зауваження
1.
Варто пам'ятати, що на кожній стадії
диференціюється тільки один вид функції.
Так, диференціюючи функцію
,
ми
спочатку диференціюємо тільки корінь
кубічний, а потім лише
.
Типова
помилка полягає в тому, що відразу
диференціюють кілька функцій
(невірний результат).
Зауваження
2.
Зустрічаються функції, які доцільно
спочатку спростити, а потім диференціювати.
Так, якщо
,
то після того, як ми функцію логарифмуємо
та запишемо у вигляді
,
диференціювання істотно спроститься.
Приклад 2.38. Знайти рівняння дотичної і нормалі до параболи
у точці,
де х
=
2.
Розв’язання.
Відповідно до геометричного змісту
похідна функції
в
точці
дорівнює
тангенсу кута нахилу дотичної до графіка
функції в цій точці. Рівняння дотичної
до кривої
у точці М(х0,у0):
(2.15)
Перпендикуляр
АВ
до
дотичної в точці М
називається
нормаллю
до
кривої в цій точці. З огляду на умову
перпендикулярності прямих (
),
рівняння нормалі запишеться у виді:
(2.16).
Абсцисі
х
= 2 відповідають
ординати
,
так
що треба знайти рівняння дотичної і
нормалі в точці М(2,
0).
Знаходимо у'
.
У
точці М(2,
0)
у'=1.
За формулою
(2.15) рівняння дотичної має наступний
вид у точці М:
.
Рівняння
нормалі у точці А
знайдемо
за формулою (2.16):
.
Контрольний тест. Знайти похідні функцій:
Функція |
Похідна |
Функція |
Похідна |
1. |
|
2.
|
|
3. |
|
4. |
|
5. при х=1 |
4 |
6. при х=1 |
0 |