
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Неперервність функції
Неперервність функції в точці і на відрізку
Функція f(x) називається неперервною в точці х0, якщо
|
Сформульоване означення неперервності функції випливає з поняття границі функції. Приведемо означення неперервності функції, еквівалентне попередньому, засноване на понятті нескінченно малої величини.
Дамо
аргументу х0
приріст
,
тоді функція
у= f(x)
одержить приріст
у=
f(x0+
)
–
f(x0)
.
Функція
f(x)
називається неперервною
в точці
х0,
якщо вона визначена в цій точці і
нескінченно малому приросту аргументу
|
Зауваження.
Означення неперервності функції
f(x)
у точці х0
може бути записане так
,
тобто для неперервної функції можливе
переставляння символів границі і
функції.
Властивості функцій, неперервних у точці.
Якщо функції f(x) і (x) неперервні в точці х0, то їхня сума f(x) + (x), добуток f(x)(x) і частка
((x0)
0) є функціями, неперервними в точці х0.
Якщо функція у = f(x) неперервна в точці х0 і f(x0) > 0, то існує такий окіл точки х0, у якому f(x) > 0.
Якщо функція у = f(u) неперервна в точці u0, а функція u = (x) неперервна в точці u0 = (x0), то складна функція у = f((x)) неперервна в точці х0.
Якщо хоча б одне з трьох умов визначення неперервності функції не виконується, то функція f(x) називається розривною у точці х0, а точка х0 називається точкою розриву. |
Функція неперервна в кожній точці деякої області (інтервалу, відрізку) називається неперервною в цій області (в інтервалі, на відрізку). |
Властивості функцій, неперервних на відрізку
Якщо функція f(x) неперервна на відрізку, то вона обмежена на цьому відрізку.
Якщо функція f(x) неперервна на відрізку, то вона досягає на цьому відрізку найбільшого і найменшого значень.
Якщо функція f(x) неперервна на відрізку [a, b] і значення на кінцях відрізка f(a) і f(b) мають протилежні знаки, то усередині відрізка знайдеться точка с (a,b) така, що f(с) = 0.
Приклад
2.29. Дослідити
неперервність функції f(x)
=
у точці х
= 1. Побудувати графік функції.
Розв’язання. У точці х = 1 функція f(x) = має розрив, оскільки порушена перша умова неперервності – існування f(1), що видно з рис. 2.1.
рис.2.1. Графік функції f(x) = .
Приклад 2.30. Дослідити неперервність у точці х = 0 функції
f(x)
=
.
Розв’язання.
У
точці х
= 0 функція f(x)
=
має розрив, оскільки порушена друга
умова неперервності – відсутня границя
функції при х,
яке наближається до х0=0,
тобто
,
однак існують однобічні границі функції
ліворуч
і праворуч
.
(рис.2.2).
Рис. 2.2. Графік функції f(x) = .
Приклад 2.31. Дослідити неперервність у точці х = 0 функції
f(x)
=
.
Побудувати графік функції.
Розв’язання.
У
точці
х
= 0 функція f(x)
=
має розрив
,
оскільки порушена третя умова неперервності
– границя функції при х,
яке наближається до х0
не дорівнює значенню функції в точці
х0,
тобто
(рис. 2.3). При цьому перша умова неперервності
виконана, тому що f(0)
існує і f(0)
= 1, друга умова неперервності виконана,
тобто існує границя функції при х
яке наближається до х0,
тобто
.
Рис. 2.3
Приклад
2.32. Дослідити
неперервність у точці х
= 0 функції f(x)
=
.
Побудувати графік функції.
Розв’язання.
У
точці х
= 0 функція f(x)
=
неперервна, оскільки виконані всі три
умови неперервності
=
0, що видно з рис. 2.4.
Рис. 2.4 – Графік функції f(x) = .