
- •Парламентські дебати Британський формат (український варіант)
- •Специфіка формату
- •Загальні зауваження
- •Приклади резолюцій в Британських Парламентських Дебатах:
- •При підготовці матеріалу використано:
- •Рецепт 1 Необхдний
- •Рецепт 3 Пожива для розуму
- •Рецепт 4 п'янкий
- •Рецепт 6 Дружній
- •Декілька риторичних прийомів на останок Усю множинність риторичних прийомів можна поділити на дві великі групи
Загальні зауваження
Увага! Основне поле гри, звичайно, лежить між відповідно 1-ими та 2-гими Урядом та Опозицією, однак це не означає, що в цій суперечці не можуть брати участь інші команди. Рекомендується постійно слідкувати за ходом дискусії та використовувати можливість ставити питання не тільки своїм безпосереднім опонентам, але й іншій команді, яка представляє протилежну сторону; подібний вияв активності під час раунду належним чином оцінюється суддями. Пункти інформації не ставляться до гравців команди, що відстоює з вами одну лінію (1-ий Уряд до 2-го Уряду), однак це залежить від позиції організаторів конкретного турніру, які можуть дозволити це робити.
Приклади резолюцій в Британських Парламентських Дебатах:
Ця Палата вважає, що ми повинні готуватися до війни, якщо хочемо зберегти мир.
Ця Палата вважає, що демократія - це ілюзія.
Ця Палата вважає, що ми маємо придбати квиток до Європи.
Ця Палата вважає, що склянка заповнена на половину.
Ця Палата вважає, що Уряд повинен відбудувати Берлінську стіну.
При підготовці матеріалу використано:
"Британський формат парламентських дебатів" (матеріали до Міжфакультетського студентського турніру КНУ імені Тараса Шевченка, 14 квітня 2000 року). Автори-упорядники: Оляна Рудякова, Катерина Яблочкова.
"Парламентские дебаты. Британский формат" (матеріали семінару "Парламентські дебати", 21-25 листопада 2002 року, м. Москва, РФ). Підготовлено експертами Інституту "Відкрите суспільство".
"Описание британского формата" (Клуб "Дебаты" МГУ, м. Москва, РФ) Автори: Олександр Скібінський, Ольга Шестакова.
World Debate by Ray D'Cruz
Структура аргументу
формулювання аргументу
пояснення аргументу
підтримка аргументу (докази та приклади)
висновок для первинного твердження
Загальна структура.
Тема гри
Аргумент – причина, чому Ви погоджуєтесь або не погоджуєтесь з темою
Пояснення – конкретне і детальне пояснення причини
Підтримка – доказ або обґрунтування причини.
Висновок – підтверджує висунуту Вами причину.
Наприклад.
Тема: генетика виправдана
Сторона: стверджуюча
Аргумент: нові відкриття в генетиці
Пояснення: завдяки новітнім дослідженням у сфері генетики було встановлено гени багатьох смертельно небезпечних хвороб, що наближає людство до знаходження ефективних ліків.
Підтримка: факт, цитати, загальна логіка тощо.
Мистетцтво переконувати лежить на перетині різних наукових знань, навичок, технік, а також залежить від характериологічних рис і психологічного типу особистості оратора. Впливаючи на слухачів, досвідчений промовець використовує не лише риторичні настанови щодо правильної побудови свого виступу, а також невпинно аналізує стан аудиторії, настрій і уподобання слухачів, рівень їх освіти і темпераменту; використовує „мову тіла”, імпровізує.
Звичайно переконувати, вести дискусії, наихати аудиторію – це великий талант, але кожний здатний досягти в цій справі посильних успіхів, використовуючи теоретичні знання і вдаючись до постійних тренувань.
Учасники і компоненти промови-переконання
1. ЗОВНІШНІ КОМПОНЕНТИ/УЧАСНИКИ
z Той, хто переконує (оратор)
z Ті, кого переконують (аудиторія)
z Третя(і) особа(и)\ додатковий компонент
ь Ті, чиї спостереження, роздуми і висновки використовуються оратором
ь Ті на чиї інтереси спрямоване переконання
2. ВНУТРІШНІ КОМПОНЕНТИ: Обов’язкові і Необов’язкові
z Вступ
z Виклад
z Означення теми і відміжування її від інших тем
z Докази
z Спростування доказів противника
z Відступи
z Висновки
АРГУМЕНТ УСТАНОВКА
ФОРМА Аудиторія має:
z Змінити\підтвердити свої знання, уявлення, рішення
z Відповідно до аргументів оратора, орієнтованих саме для цієї аудиторії,
ТОБТО:
3 види установок:
- СПОСТЕРЕЖЕННЯ – „було – не було”
- РОЗДУМ – „істина - омана ”
- АКТ - „слід робити – не слід робити”
Переконання ділом і словом. Образність і виразність
„Я люблю тих, хто кидає золоті слова попереду справ своїх і потім виконує більше, ніж поообіцяв”
(Ф. Ніцше)
Дуже важливою для переконливої промови є обізнаність оратора з її предметом, володіння фактичним матеріалом, іноді навіть статистичними данними. Але ні в якому разі не слід перевантажувати промову фактами і цифрами, бо в деяких ситуаціях це знижує рівень сприйняття аудиторії. Так насиченість промови фактами доречна в науковому диспуті чи політичних дебатах, але не на мітингу. Форма подання фактів залежить від рівня інтелектуального та емоційного розвитку, а також мотивації аудиторії. Якщо перед Вами досвідчений агресивний супротивник, то його можна спробувати спантеличити науковим викладом того чи іншого факту, якщо ж перед Вами аудиторія, яка не спеціалізується в данному питанні і мотивована не на диспут, а насамперед на ознайомлення з пропонованою точкою зору фактичний матеріал доцільно викладати,пояснюючи як та чи інша подія, явище можуть вплинути на життя присутніх, доцільно приводити приклади, що близькі духу і характеру аудиторії.
Надзвичайно важливим у правильно побудованій промові є помірне вживання художніх засобів, спрямованих на створення відповідних образів, які зможуть на ассоціативному рівні закарбуватися в пам’яті присутніх, вплинути на емоції – згуртувати, розчулити, розкрити для сприйняття. Дуже ефективними є метафоричні відступи на початку чи в кінці промови, а також, коли рівень сприйняття в аудиторії починає знижуватись. Дуже важливою знову ж таки є відповідність між культурою, ментальністю, професійною, віковою, сатевою групами аудиторії та запропонованою метафорою. Однак в будь-якому випадку не слід зловживати цим засобом, щоб не нашкодити головному компонентові промови – змісту.
Вживання образів вимагає від оратора додаткової виразності. Експресія досягається модуляціями голосу, відповідністю між змістом слів, тональністю і темпом мови, а також за допомогою їх поступової чи раптової зміни. Не слід забуватипро роль жестів, іноді вони істотно полегшують сприйнятя сказаного, додатково закріплюють і підтверджують це на рівні символа, а також допомагають ораторам подолати хвилювання, непевність або втому. Знову ж таки слід пам?ятати про помірність і відповідність жестикуляції настроям аудиторії, типу жестикуляціїї суперника у диспуті, якщо наприклад жестикуляція Вашого суперника скупа, а Ви ентенсивно застосовуєте жести, у присутніх може мимоволі скластися враження про Вашу агресивність чи екзальтованість.
Звертання і сфера психічної діяльності (декілька простих рецептів)
Можливі аппелювання в промові:
Звертання до очевидного - ЕВІДЕНЦІЯ
Звертання до розуму - ЛОГОС
Звертання до почуттів\пристрастей - ПАФОС
почуттів\естетики, етики – ЕТОС