8.3. Організація аналізу запасів

З метою забезпечення ритмічної роботи підприємства, найбільш повного задоволення потреб власного виробництва і попиту покупців у готовій продукції та товарів на складах повинні бути в наявності запаси оборотних активів.

У промислових підприємствах найбільшу питому вагу серед оборотних активів займають сировина і матеріали, незавершене виробництво та готова продукція; у торгівельному підприємстві – товари та тара.

Щоб аналіз запасів був ефективним, аналітики повинні знати етапи формування необхідної інформації, у яких облікових регістрах вона відображається і накопичується, яку нормативно-правову та довідкову інформацію слід використовувати разом зі змінною обліковою інформацією, а також послідовність проведення аналітичної роботи.

Послідовність аналітичної роботи залежить від її планування, яке повинне охопити такі етапи: а) підготовчий; б) безпосередньо аналітичну обробку інформації; в) узагальнення результатів аналізу на конкретній ділянці відповідної роботи. Весь процес аналізу запасів можна представити у блок схемі (рис. 8.6).

Особливу увагу слід приділяти аналізу ритмічності постачання (виконанню плану договорів, контрактів за терміном постачання), вибуття і реалізації оборотних активів.

Розмір поточних запасів сировини (Зс) залежить від частоти постачання або інтервалу (Іп) та середньодобового витрачання матеріальних запасів (Вд). Цю залежність можна показати таким чином:

Зс = Іп х Вд

Блок 1. Планування аналізу запасів

Блок 2. Підбір інформаційного забезпечення

Блок 3. Розробка робочого плану аналізу різних видів запасів, у тому числі формулювання цілей та задач аналізу, визначення системи показників, прийомів та способів аналізу.

Блок 4. Підбір виконавців аналітичної роботи та технічних засобів обробки інформації

Блок 5. Безпосередньо процес аналізу запасів – дослідження відхилень від базових показників, розрахунок впливу різних чинників на визначенні відхилення, підрахунок виявлених резервів підвищення ефективності використання запасів.

Блок 6. Формулювання висновків за результатами аналізу.

Блок 7. Визначення користувачів результатів аналізу

Рис. 8.6. Блок-схема послідовності аналізу запасів підприємства

Рівень забезпечення підприємств сировиною і матеріалами визначається методом порівняння кількості наявної сировини і матеріалів з їх нормативною потребою. Для цього треба знати середньодобове витрачання матеріалів (Вд) у натуральних вимірниках, фактичну наявність запасів у таких же показниках і у днях, норми запасів у днях.

Виявлені відхилення у днях і натуральних показниках покажуть достатність матеріальних запасів для ритмічного виробництва або їх нестачу.

Наприклад, середньодобове витрачання матеріальних запасів дорівнює 500т, фактичний запас – 4000 т; фактичний запас у днях – 8 днів (4000 : 500); норма запасів у днях – 10. Отже, для виробництва продукції нестача запасів складає 2 дні (8 – 10) або 1000 одиниць у натуральних показниках (2 х 500 днів).

Аналіз достатності сировини матеріалів слід проводити кожного дня. Для цього потрібно мати відповідну інформацію і відповідальних за організацію такого поточного аналізу.

Організуючі аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами треба знати: які запаси є найдорожчими та потребують постійного моніторингу у зв’язку з серйозними фінансовими наслідками їх нестачі; які мають меншу значущість у господарській діяльності підприємства і які запаси не мають суттєвої вартості і не відіграють помітної ролі у формуванні кінцевих фінансових результатів. Виходячи із цього слід організувати аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

Для аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів розраховують такі показники (табл. 8.4).

Таблиця 8.4 – Алгоритм розрахунку аналітичних показників

при аналізі матеріальних ресурсів

Найменування показника	Алгоритм розрахунку	Умовні позначки
Рентабельність		П – прибуток від основної діяльності З – сума матеріальних витрат
Матеріаловіддача		Пв – вартість виробленої продукції
Матеріалоємність
Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягів виробництва та матеріальних витрат		Трв – темпи зростання виробництва Трз – темпи зростання витрат
Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції		МВ – матеріальні витрати С – собівартість продукції
Коефіцієнт матеріальних витрат		МВф – фактична сума матеріальних витрат МВп – планова сума матеріальних витрат, що перераховані на фактичний обсяг виробництва
6.Товарооборорачиваемость: а) швидкість обороту (З), число оборотів б) час звертання (У), днів	З= Т : ТЗср. ВОi = ТЗср : Тдн, або ВОi = ТЗср х Д Т	ТЗср. – середні товарні запаси Д – кількість днів у періоді
7.Товарні запаси поточного збереження	Тзт.хр.=ТЗс+ТЗск+ТЗп+Від -ТЗ.д/з –ТЗс/н	ТЗс – ТЗ у мережі Тзск- на складах Тзп – у шляху Від- неоформлені відвантаження товарів ТЗд/з – дострокового завезення ТЗс/н – сезонного нагромадження
8.Товарні запаси по собівартості	ТЗс/з = ТЗ т.хр. +ИО - ТС	ИО- витрати ТС – торговельні знижки (надбавки)
9.Середньорічний темп росту товарних запасів	_ n-1 Уз=√ ТЗн : Тзо (базисні)	ТЗн – ТЗ початкові ТЗо – базисні n - кількість дат
10.Коефіцієнт випередження або зниження росту товарних запасів	ДО(опер. сниж) = I з Iт	I з – індекс товарних запасів I т – індекс товарообігу

Перелічені показники аналізуються за методом порівняння з аналогічними показниками у динаміці за окремі періоди, у розрізі видів матеріальних ресурсів. Важливе значення має також і факторний аналіз виявлених відхилень.

Для організації подібного аналізу повинні бути визначені система показників (математична модель) і пакет прикладних програм, які дозволять при разовому введенні інформації про постачання матеріалів і їх наявність виявити відхилення від базових показників, розрахувати фактори, що впливають на відхилення та зробити необхідні висновки щодо покращення ефективності використання матеріальних ресурсів.

У діяльності торгівельних підприємств товарні запаси розглядають як джерела забезпечення розвитку роздрібного товарообороту і як частину фінансового плану, в якому передбачена потреба у власних і залучених оборотних активах.

Фактичні та нормативні товарні запаси повинні оцінюватися у роздрібних цінах з урахуванням індексу цін у динаміці. Для організації аналізу товарних запасів бухгалтерія повинна надати дані про їх наявність на складах та у роздрібній мережі, а також про обсяги реалізації.

Оцінку стану товарних запасів (ТЗ) слід давати в абсолютній сумі та у днях. Норматив товарних запасів у днях визначається як відношення абсолютної їх суми на конкретну дату до одноденної реалізації товарів за аналізуємий період.

При аналізу товарних запасів слід використовувати такі показники:

1. Середні товарні запаси, які визначають за формулою середньої хронологічної (8.1).

ТЗ = (8.1)

2. Товарообіг у днях (8.2).

(8.2)

де Д – кількість днів за період, що аналізується;

Т – роздрібний товарооборот за період, що аналізується.

3. Товарні запаси у кількості оборотів (8.3).

(8.3)

Відомо, що прискорення товарообігу у днях дозволяє з меншими товарними запасами досягати більшого товарообігу. Сповільнення часу обертання товарів потребує додаткових кредитів, веде до зростання витрат, зменшення прибутку та іншим негативним наслідкам. Тому слід ретельно аналізувати товарні запаси в цілому по підприємству, за місцями зберігання, за видами товарних запасів та їх якістю.