
- •Гроші і їх суть
- •Необхідність грошей і їх еволюція
- •Функції грошей: засіб обігу. Міри,вартості, засіб нагромадження,засіб платежу, світові гроші.
- •Грошова маса та її структура
- •Погляди економістів на функції грошей
- •Швидкість обігу грошей
- •Попит на гроші
- •Грошовий ринок Грошовий ринок
- •Специфіка грошового ринку
- •Структура грошового ринку Ринок позичкових зобов'язань, цінних паперів, валютний ринок
- •Канал запозичень
- •Сектор непрямого (опосердкованого) фінансування
- •Ринок грошей та капіталів
- •Ринок капіталів
- •Підринки фондовий, банківських кредитів ,послуг не банківських фінансово-кредитних інститутів
- •Попит та пропозиція на грошовому ринку
- •Попит на гроші
- •Пропозиція грошей
- •Рівновага на грошовому ринку
- •Кредитні гроші Кредитні гроші
- •Вексель
- •Банкноти
- •Грошові системи металічного обігу
- •Система паперових грошей
- •Грошові системи(14. Елементи грошових систем)
- •Типи грошових систем
- •Біметалізм і його різновидності
- •Монометалізм і його різновидності
- •Типи інфляції Типи інфляції
- •Форми прояву інфляції
- •Необхідність і суть кредиту Необхідність кредиту
- •Суть кредиту
- •Теорії кредиту
- •Суть і види проценту
- •Фактори, що визначають рівень проценту
- •Типи кредитних відносин
- •Форми кредиту
- •Інструменти грошово-кредитної політики
- •Регулювання офіційної облікової ставки
- •Розвиток операцій на відкритому ринку
- •Політика дешевих і дорогих грошей
- •Позабанківські фінансово-кредитні інститути
- •9.1. Сутність і основні функції небанківських кредитних установ
- •Інвестиційні фонди і інвестиційні компанії
- •Закон України «Про банки і банківську діяльність»
- •Активні операції центральних банків
- •Пасивні операції центральних банків
- •Пасивні операції комерційних банків
- •Розвиток поза банківських фінансових інститутів в Україні
- •Кредитна система України і основні напрямки її реформування. Міжнародний валютний фонд.
- •7.3. Механізм кредитування та фінансування мвф
- •Поняття грошово-кредитної політики
- •Світовий банк
- •43. Міжнародний банк реконструкції і розвитку
- •Система «Золотого стандарту»
- •Система золотого стандарту
- •Бреттон-Вудська валютна система
- •Ямайська валютна система
- •Європейська валютна одиниця
- •Валютні курси
- •Конвертованість валют
- •Металістична теорія грошей
- •Номіналістична теорія грошей
- •Кількісна теорія грошей
- •Натуралістична теорія кредиту
- •Капіталотворча теорія кредиту
- •Монетаристська теорія грошово-кредитного регулювання
- •Кейнсіанська теорія грошово-кредитного регулювання
- •Теорія раціонального кредитування
- •Принципи раціонального кредитування
- •Організація кредитування
- •Кредитний договір і його зміст
- •Основні види банківських позичок
- •Порівняльна характеристика монетаристської і кейнсіанської теорії грошово-кредитного регулювання
- •Основні напрямки реформування нбу
- •Інструменти грошово-кредитної політики і використання їх нбу для регулювання грошової пропозиції
- •Строкові вклади і їх види
- •Основні види кредитного забезпечення
- •4.1.7. Оцінювання кредитоспроможності позичальника як один із методів управління кредитним ризиком
Бреттон-Вудська валютна система
Бре́тон-Ву́дська систе́ма (англ. Bretton Woods system) — створена після Другої світової війни міжнародна валютна система, яка регулювала валютні курси. МВФ сприяв стабілізації валютних курсів, а золото і долар СШАвикористовувалися як міжнародні валютні резерви.
Історія[ред.]
Валютна система отримала таку назву від міста Бретон Вудс (США), в якому на конференції 1944 року було укладено відповідну угоду. Держави, що брали участь в ній, зобов'язалися сприяти тісному валютно-політичному співробітництву в ім'я забезпечення збалансованого і безперешкодного розвитку міжнародної торгівлі.
Принципи діяльності
Основні принципи Бретон-Вудської валютної системи, які закріплювалися у Статуті Міжнародного валютного фонду, такі:
функції світових грошей зберігалися за золотом, але масштаби його використання у міжнародних фінансах і його регулятивна роль суттєво зменшувалися;
у ролі міжнародних платежів використовується нарівні із золотом — долар США. Долар декларативно прирівнювався до золота в ролі еталона цінності валюти.
резервні (ключові) валюти обмінювалися на золото таким чином:
долар США могли обмінювати центральні банки та урядові установи інших країн у Скарбниці США за офіційно встановленим 1934 року співвідношенням (35 доларів за 1 тройську унцію, тобто 31.1035г золота);
долар США могли обмінювати центральні банки, урядові установи та приватні особи з метою тезаврації на ринках золота (передусім Лондонському). Ціна золота на ринках складалася на базі офіційної (до 1968 року вона майже не відхилялася від останньої);
прирівнювання валют одна до одної та їх взаємний обмін здійснювалися на основі офіційно узгоджених країнами-членами з МВФ валютних паритетів, виражених у золоті та в доларах США. Ці паритети були стабільними, їх зміна могла відбуватися тільки з санкції МВФ і за певних умов, що на практиці траплялося дуже рідко;
ринкові курси валют не повинні були відхилятися від фіксованих доларових паритетів цих валют більш як на +0,75%. У разі значних відхилень національні банки зобов'язувались засобом покупки чи продажу валюти відновити співвідношення курсів.
До 1971-го МВФ успішно досягнув своєї мети за допомогою, по-перше, твердих валютних курсів, по-друге, вільній оборотності (конвертованості) валют, і по-третє, за допомогою багатосторонніх кредитів.
Починаючи з 1973-го, валютні курси в країнах-членах МВФ стали рухомими. Відповідно до статті 4 Статуту МВФ кожен його учасник може вибрати таку систему валютних курсів, яка представляється йому кращою. З 13 березня 1979, коли вступила в силу Європейська валютна система, валюти членів Європейського співтовариства стали орієнтуватися на нову грошову одиницю — ЕКЮ. Емісійні банки країн, що беруть участь в МВФ, зобов'язалися не допускати відхилення їх валют від магістрального курсу по відношенню до ЕКЮ більш ніж на 2.5 % шляхом інтервенції на валютному ринку. З допомогою ЕВС Європа винна перетвориться на зону валютний-політичної стабільності.
Причини кризи Бреттон-Вудської валютної системи:
Нестійкість та суперечності економіки.
Посилення інфляції, яка негативно впливала на світові ціни та конкурентну здатність фірм, та заохочувала спекулятивні переміщення «гарячих» грошей.
Нестабільність платіжних балансів.
Невідповідність принципів Бреттон-Вудської валютної системи зміненому співвідношенню сил на світовій арені.
Активізація ринку євродолара.
Дезорганізуюча роль транснаціональних корпорацій (ТНК)