Активні операції центральних банків
АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ (asset side operations) – операції, спрямовані на розміщення та використання наявних у банку власних та залучених ресурсів з метою одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій та підтриманні необхідного рівня ліквідності.
А.о. поділяють на кредитні, облiково-кредитні та інвестиційні. Між ними існує тісний взаємозв’язок. Ці операції є найбільш дохідними та разом з тим найбільш ризиковими. Тому банки зобов’язані підтримувати оптимальну структуру своїх активів i залежно вiд економічної ситуації змінювати її або на користь кредитів, або на користь інвестицій. На сьогоднішній день в Україні в структурі активних операцій банків переважають кредитні операції.
Операції, пов’язані з придбанням (обліком) векселів або використанням векселів як застави, відносять до облiково-кредитних А.о.
До інвестиційних А.о. належать операції з придбання банками цінних паперів.
Пасивні операції центральних банків
ПАСИВНІ ОПЕРАЦІЇ (liability-side transactions) – операції, за допомогою яких банки формують свої фінансові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Завдяки П.о. формуються власні, залучені та запозичені кошти банку. До П.о.належать: розміщення акцій банку, залучення вкладів, отримання кредитів від центрального банку та на міжбанківському ринку, випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов’язань. Результати П.о. відображаються у пасиві балансу банку. Часто під П.о.розуміють лише залучення коштів на вклади та в позики, тобто операції з формування ресурсів банку, необхідних йому понад суму власного капіталу. П.о., пов’язані з розміщенням акцій чи залученням внесків засновників, відрахуваннями з поточного і нерозподіленого прибутку, сприяють збільшенню власного капіталу банку. Грошові кошти, які банки одержують шляхом приймання вкладів (депозитів), є залученими коштами. Таке залучення коштів називають депозитним. Кошти, одержані шляхом випуску облігацій або інших зобов’язань чи на основі запозичень на міжбанківському ринку, в центральному банку, називають запозиченими коштами. Запозичені кошти найчастіше залучаються для підтримки ліквідності та платоспроможності банку. Інколи практики називають процес залучення ресурсів фондуванням.
У П.о. центральних банків переважає випуск банкнот, у інвестиційних – випуск i розміщення цінних паперів, а в ощадних – залучення депозитів.
Пасивні операції комерційних банків
Специфіка функціонування комерційних банків полягає у тому, що їх продуктом є, з одного боку, надання різних послуг шляхом проведення пасивних, активних і комісійно-посередницьких операцій, а з іншого – створення безготівкових платіжних засобів, що значною мірою є результатом тих же операцій. До базових банківських операцій належать 16 операцій, які й визначають банк як фінансову установу (ст. З Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято поділяти на три групи:
– пасивні операції;
– активні операції;
– послуги.
На рис. 14.2 наведено схему, що ілюструє види операцій банку. Всі вони є обов'язковими, тому їх називають базовими операціями банків. Усі банківські операції відображаються в активах і пасивах балансу.
Пасивні операції комерційних банків – це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За рахунок пасивних операцій формуються ресурси комерційного банку, які необхідні йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, підтримання ліквідності на належному рівні та отримання запланованого доходу. За видами банківські ресурси поділяються на: власні, залучені, позичені операції.
Є чотири форми пасивних операцій комерційних банків:
– первинна емісія цінних паперів комерційного банку;
– відрахування від прибутку банку на формування або збільшення фондів;
– одержання кредитів від інших юридичних осіб;
– депозитні операції.
Активні операції комерційних банків – це операції, пов'язані з розміщенням банківських ресурсів у грошових і кредитних та інвестиційних портфелях.
Поряд із традиційними банківськими операціями (кредитування, розрахунки) розвиваються нетрадиційні. Це в першу чергу банківські послуги, серед яких головне місце займають трастові, гарантійні, консультативні тощо*238 (рис. 14.3), що здійснюються банком за дорученням клієнта, за його рахунок та, як правило, від його імені. Банк за їх виконання отримує комісійну винагороду.
*238: { Демківський A.В. Гроші та кредит: навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005.– 528 с.}
Рис. 14.2. Класифікація операцій комерційного банку
Рис. 14.3. Класифікація комісійних операцій комерційних банків
Отже, створення стійкої, гнучкої й ефективної банківської інфраструктури – одне з найважливіших завдань економічної реформи в Україні. Особливо значущим е розвиток банківської системи за кордоном, тому що саме практика закордонних банків у розвинутих країнах визначає становлення сучасної вітчизняної банківської системи, наближає її до міжнародних стандартів, а отже, обумовлює вихід українських банків на світовий рівень, тобто і відновлення, зміцнення довіри з боку іноземних партнерів стосовно України.