- •5. З агальна характеристика політико-правової ідеології Стародавньої Греції
- •6. Вчення Платона про державу і право
- •8. Загал. Хар-ка політичної і правової думки в Старод Римі.
- •9 Політико-правова ідеологія раннього християнства
- •10. Вчення Цицерона про державу і право
- •11. Політико-правові погляди Аврелія Августина
- •12 Загальна характеристика політико-правової думки західно-европейського середньовічного суспільства.
- •17. Основні напрями політико-правової ідеології в період утворення централізованої держави
- •18. Політична концепція - "Москва - третій Рим ".
- •19. Політична думка в Україні за литовсько-польської і польсько-литовської доби (XIV - перша половина XVII ст.).
- •21. Політична доктрина Ніколо Макіавеллі
- •22. Політичні і правові ідеї Реформації Мартін Лютер та Жан Кальвін
- •23. Вчення Жана Бодена про державу
- •24. Ідеальний державно-правовий устрій«Утопії» Томаса Мора та «Місто Сонця» Том-мазо Кампанелла
- •25. Теорія природного права: зміст та загальна спрямованість.
- •26. Вчення Гуго Гроція про державу і право
- •27. Політико-правове вчення Томаса Гоббса
- •28. Вчення Дж. Локка
- •29. Ідеї про державу і право Петра Могили
- •30. Вчення про державу і право в Росії в перід укрілення абсолютизму. Симеон Полоцький.
- •31.Погляди на державу і право ф. Прокоповича . Йог ідея філософа на троні.
- •32. Політико-правові ідеї Української гетьманської держави (17 -18 століття)
- •34.Політико -правове вчення ш.Монтеск`е.
- •35.Політико -правове вчення Жан Жак Руссо
- •36.Політико -правове вчення сша в періодборотьби за незалежнысть.
- •42 Політико-правове вчення марксизму
- •43 Органічна теорія Спенсера
- •44 Теорія насильства Гумпановича
- •45 Вчення р. Ієрінга
- •53.Політико-правова ідеологія націонал-соціолізма
- •54.Теорія бюрократії Макса Вебера.
- •56. Теорія еліт г. Моска
- •57. Нормативна теорія права Ганса Кельзена.
- •58. Сучасні теорії природного права: феноменологізм.
- •58, 59, 60, 61. Сучасні теорії природного права
- •58, 59, 60, 61. Сучасні теорії природного права
- •62. Соціологічна юриспруденція.
53.Політико-правова ідеологія націонал-соціолізма
На початку 20-х рр.. поточного сторіччя в Німеччині, яка зазнала поразки у Першій світовій війні, обтяженої безліччю економічних та соціальних труднощів, політичних і ідеологічних конфліктів, виникло націонал-соціалістичний рух. Вона стала своєрідним вираженням того глибокої суспільної кризи, який охопив в той час одну з найбільших країн Європи. Націонал-соціалістичний рух виступило з власною програмою подолання важкого кризи і розвернуло боротьбу за перевлаштування Німеччини на засадах націонал-соціалізму.
Концепцію споконвічного нерівності рас, їх розподілу на "повноцінні" і "неповноцінні", ідею боротьби "благородних" рас проти "неповноцінних" як змісту всесвітньої історії перший з'єднав з "германством" Х'юстон С. Чемберлен (1855 - 1927).
Другий ідеологічний джерело німецького націонал-соціалізму-вся вирощена вдома доктрина національного соціалізма.В 1919 вийшла у світ книга Освальда Шпенглера (1880 - 1936) "Пруссачество і соціалізм". Шпенглер стверджував: "Старопрусскій дух і соціалістичний спосіб мислення, що ненавидять сьогодні один друга братської ненавистю, є фактично одне і те ж ".
Третій ідеологічний джерело націонал-соціалістичних поглядів-традиція антілібералізма, здавна існував в Німеччині. Ліберальний напрямок в політиці та ідейної життя піддавалося там безперервним нападкам протягом усього XIX ст. Спочатку вони йшли з боку феодальних критиків капіталізму, потім їх продовжили представники правоконсервативними кіл німецької буржуазії. Їм було не жадав перетворення вірнопідданого обивателя в самостійну особистість, яка володіє всіма необхідними правами і свободами і тому вже більше не є слухняною маріонеткою в руках всевладного держави. Для них вільна особа, до того ж має надійні законні гарантії своєї свободи, була справжнім лихом Німеччини.
54.Теорія бюрократії Макса Вебера.
Появление термина «бюрократия» связывают с именем французского экономиста Винсента де Гурнэ, который ввел его в 1745 г. для обозначения исполнительной власти. В научный оборот этот термин вошел благодаря немецкому социологу, экономисту, историку Максу Веберу (1864-1920), автору наиболее полного и всестороннего социологического исследования феномена бюрократии.
Вебер предложил следующие принципы бюрократической концепции организационной структуры:
-иерархическое построение организации;
-иерархия приказа, построенная на легальной власти;
-подчинение нижестоящего работника вышестоящему и ответственность не только за свои действия, но и за действия подчиненных;
-специализация и разделение труда по функциям;
-четкая система процедур и правил, обеспечивающая единообразие выполнения производственных процессов;
-система продвижения и пребывания в должности, основанная на умениях и опыте и измеряемая стандартами;
ориентация системы коммуникаций как в организации, так и вне се на написанные правила.
Термин «бюрократия» Вебером использовался для обозначения рациональной организации, предписания и правила которой создают фундамент эффективной работы и позволяют бороться с фаворитизмом. Бюрократия рассматривалась им как некий идеальный образ, наиболее эффективный инструмент управления социальными структурами и отдельными структурными единицами.
По мнению Вебера, жестко формализованный характер бюрократических отношений, четкость распределения ролевых функций, личная заинтересованность бюрократов в достижении целей организации приводят к принятию своевременных и квалифицированных решений, основанных на тщательно отобранной и проверенной информации.
Однако позже Вебер стал различать бюрократию в позитивном смысле (западная рациональная система управления) и в негативном смысле (восточная иррациональная система управления), понимая под восточной иррациональной системой управления такую, в которой инструкции, приказы, задания и прочие формальные атрибуты власти становятся самоцелью.