28. Вчення Дж. Локка

Дж. Локка (1632—1704 рр.), ідеї раннього Просвітництва, став продовжувачем учен­ня Бекона. Основним твором є трактат “Досвід про людський розум”.

Локк обгрунтував принцип матеріалістичного сенсуалізму — походження всіх знань з чуттєвого сприйняття зовнішнього світу. Його філософська діяльність припала на період другої англійської буржуазної революції і після неї. Ця революція закінчилася політичним компромісом між англійською буржуазією і “новим дворянством”, який створював політичні передумови для подальшого розвитку капіталізму. Спираючись на досягнуті успіхи, англійська буржуазія продовжила боротьбу за розширення своїх політичних прав і скасування пере­житків феодалізму. Локк брав участь у цій боротьбі як філософ, економіст, політичний публіцист і прагнув обгрун­тувати правоздатність компромісу між двома панівними класами англійського суспільства.

Важливе місце в теорії Локка посідає вчення про державу, державну владу та право. Крім свободи, на думку Локка, до природного стану людини належить власність, отримана шляхом вільновиявленої праці. Власність — це той початковий вимір людської свободи, з якої повинна брати початок уся система природного права.

Держава виникає там, де вільні люди відмовляються від природного права на самозахист та покарання насильників і передають його суспільству. Причина, яка змушує перейти від природного стану до громадянського, полягає в не­надійності прав у природному стані, де акцент зміщується на суб’єкт реалізації, а тому право тут завжди релятивне, підвладне окремому суб’єктивному духові. Але оскільки мета створення держави — це збереження свободи і власності, то державна влада не може бути довільною. Вона ставить своїм завданням продукувати закони, карати порушників права і захищати громадян від зовнішніх нападів. Тому державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу та союзну (федеративну). Локк вимагав чіткого і недвозначного відокремлення виконавчої влади від законодавчої. Створивши закони, законодавча влада не потребує безперервної діяль­ності законодавчих зборів. Натомість виконавча влада має потребу в постійно діючих органах, одним із яких є виконавчий уряд держави.

Отже, Локк ставить вимогу чіткого розподілу влади як основного принципу будівництва держави, діяльність якої, таким чином, зберігає природне право. В поглядах Локка на політичний устрій суспільства спостерігається прагнення пристосувати теорію до тієї форми правління, яка встано­вилася в Англії в результаті буржуазної революції 1688 р.

29. Ідеї про державу і право Петра Могили

Iдеї про державу і прво українського мислителя ХVII ст. Петра Могили

Початок XVII ст. в Україні був періодом національно-культурного та духовного відродження, що зумовлено загальноєвропейським ренесансно- культурним рухом.

Найвидатнішою постаттю цього часу був Київський митрополит Петро Могила. Його багатогранна діяльність стала цілою епохою в історії України, яку називають “могилянською добою”. це був видатний церковно-культурний та державний діяч свого часу, фундатор нових політичних поглядів, реформатор церковного життя, засновник української філософсько-теологічної світоПостать Петра Могили не можна оминути, досліджуючи історію освіти, науки, книгодрукування, мистецтв, церковного і політичного життя не лише України, а й всієї Східної Європи. Але передусім уся його діяльність об’єктивно була спрямована на духовне об’єднання українського народу, на зближення різних конфесій, поборюючих один одного суспільних станів і угруповань з тим, щоб усі вони могли усвідомити загальнонаціональний інтерес і досягти спільного блага націїглядної парадигмиРоздуми Могили про українську державу стосуються періоду, коли Україна була у складі Речі Посполитої й реально питання про її відокремлення ще не стояло й навіть недостатньо усвідомлювалося, а переважна частина українців, попри повстання і збройну боротьбу козацтва, за часів Могили домагалася лише збереження й збільшення старожитніх прав і вольностей, а не відокремлення від Речі Посполитої й утворення незалежної окремої держави.. А на початку XVII ст. за умов піднесення та спадів національно-визвольного руху Петро Могила починає замислюватись над долею України і майбутньою українською державою. На думку Могили, держава як певна установа, дається людям Богом, Держава, на думку Петра Могили, стоїть над усіма станами та окремими громадянами і водночас відображає волю та інтерес кожного. Саме завдяки цьому вона й спрямовується на досяОтже, погляди Петра Могили стверджують ідею сильної державної влади. У сфері політики, права, освіти, забезпечення добробуту громадян влада державного господаря повинна бути найвищою, вона може лише радитись і співпрацювати щодо цього із церквою.гнення загального блага.