- •Поняття та система договірного права
- •Предмет та принципи договірного права України
- •Джерела договірного права України
- •Поняття і значення договору у господарській діяльності
- •Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання
- •6. Суб’єкт, об’єкт та зміст договору в сфері господарської діяльності
- •7. Зміст цивільного (господарського) договору
- •8. Правове регулювання ціноутворення у сфері господарювання
- •9. Воля та волевиявлення в договорі. Форма договорів та наслідки недотримання форми договору
- •10. Умови дійсності правочинів (договорів)
- •11.Класифікація договорів у цивільному (господарському) праві.
- •12. Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки
- •13 Публічний договір та сфера його застосування.
- •14. Порядок та стадії укладання договору. Оферта та її види. Акцепт.
- •15. Порядок врегулювання переддоговірних спорів за законодавством України.
- •17. Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •Підстави та наслідки визнання договорів недійсними.
- •19. Види недійсних правочинів та наслідки визнання договорів недійсними.
- •20. Підстави та порядок зміни кредитора у зобовязанні
- •21. Перевід боргу в зобов´язанні та його юридичне оформлення
- •22. Припинення зобов'язання виконанням: поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, місця, часу, способу)
- •23. Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання)
- •24. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань
- •Глава 49 цку забезпечення виконання зобов'язання
- •25. Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов’язань
- •26. Завдаток як спосіб забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •27.Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязання
- •28.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •29.Поняття та види застави.Форма договору застави.
- •30.Застава нерухомого майна(іпотека)
- •31.Порядок звернення стягнення на предмет застави.
- •32. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •33. Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання)
- •34. Поняття майнової відповідальності та її підстави (умови цивільно-правової відповідальності).
- •35. Види майнової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •36. Поняття, види збитків та порядок відшкодування збитків в разі неналежного виконання договірних зобов’язань.
- •37. Співвідношення неустойки та відшкодування збитків у договорі.
- •38. Підстави звільнення боржника від відповідальності. Випадок і непереборна сила.
- •39. Вина кредитора та її наслідки
- •40. Поняття та загальна характеристика договорів купівлі-продажу
- •44. Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •45. Класифікація договорів купівлі-продажу та їх загальна характеристика.
- •46. Поняття та особливості договору роздрібної купівлі-продажу.
- •47. Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів).
- •48. Особливості оптової купівлі-продажу.
- •49. Предмет договору щодо передачі майна у власність.
- •50. Поняття та юридична характеристика договору поставки
- •51. Правове регулювання закупівлі товарів за державні кошти
- •52. Поняття та юридична характеристика договору контрактації
- •53. Поняття та юридична характеристика договору дарування
- •54. Поняття та юридична характеристика договору міни
- •55. Поняття, істотні умови та види договору майнового найму(оренди)
- •56. Права і обов’язки сторін за договором найму(оренди
- •57. Дострокове розірвання договору найму(оренди).
- •58. Відповідальність сторін в разі порушення умов договору найму(оренди).
- •59. Поняття та предмет договору оренди державного та комунального майна.
- •60. Сторони в договорі оренди державного і комунального майна
- •61. Порядок укладання та істотні умови договору оренди державного і комунального майна
- •Порядок укладення договору оренди
- •Істотні умови договору оренди:
- •62. Договір прокату
- •63. Договір лізингу та його юридична характеристика
- •64. Поняття, істотні умови та форма договору підряду
- •65. Права та обов’язки підрядника. Права та обов’язки замовника за договором підряду.
- •69.Поняття договору про надання послуг та їх система
- •Правова характеристика договору страхування. Зміст страхового зобов’язання.
- •Поняття та види транспортних договорів
- •Загальна характеристика договору перевезення вантажу
- •Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договорів перевезення вантажів
- •Загальна характеристика договорів перевезення пасажирів та багажу.
- •75. Загальна характеристика договору позики.
- •76. Поняття, сторони, зміст та форма кредитного договору.
- •77. Договори банківського рахунку та банківського вкладу та їх загальна характеристика.
- •78. Поняття договору доручення і його відмінність від суміжних договорів.
- •79. Сторони, предмет і форма договору доручення.
- •80. Поняття та сторони, предмет і форма договору комісії.
- •81. Права та обов’язки сторін договору комісії.
- •82. Поняття та зміст агентського договору.
- •83. Загальна характеристика договору зберігання.
- •84. Договір про спільну діяльність.
- •85. Поняття та юридична характеристика засновницького договору.
79. Сторони, предмет і форма договору доручення.
Стаття 1000. Договір доручення
1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Стаття 1003. Зміст доручення
1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Правові норми, що врегульовують форму договору доручення, мають певні особливості. Договір доручення може бути укладений у формі окремого документа з відповідною назвою («Договір доручення»), міститися в змішаному договорі або виражатися лише у виданій довірителем довіреності — письмовому документі, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ст. 244 ЦКУ). А оскільки стаття 1007 ЦКУ встановлює обов'язок довірителя видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення — довіреність обов'язково має супроводжувати договір доручення.
80. Поняття та сторони, предмет і форма договору комісії.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК України). Цей договір є консенсуальним, двостороннім та оплатним.
Предметом комісійного доручення є правочин або правочини, які комісіонер вчиняє з третіми особами за рахунок комітента. Предметом договору можуть бути лише юридичні правочини, а не фактичні дії. Не можуть бути предметом договору комісії правочини, для здійснення яких необхідна особиста участь особи.
Сторонами договору комісії є комітент і комісіонер. Комітент — це особа, яка доручає в її інтересах і за її рахунок іншій особі вчинити певні угоди. Комісіонер — це особа, яка вчиняє правочини або інші юридичні дії від свого імені за рахунок комітента. Комісіонером можуть бути як громадяни, так і юридичні особи.
Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати чи придбати майно, є умови про це майно та його ціну.
Форма договору. Договір комісії незалежно від складу його учасників і від суми укладається в письмовій формі (ст.396 ЦК України). Згідно з цим мається на увазі проста письмова форма. Недодержання даного правила тягне за собою наслідки, передбачені статтею 46 ЦК України. Залежно від виду договору комісії, комісійні доручення можуть оформлятися різними документами, наприклад, квитанцією, накладною, замовленням, нарядом тощо.
ЦК не містить вказівок ані щодо правової форми сторін договору комісії (юридичні чи фізичні особи), ані щодо їх правового статусу (суб'єкти господарської (підприємницької) діяльності чи ні). Тому статус комісіонера і комітента залежить від сфери діяльності, в межах якої укладаються договори, що передбачені договором комісії.