Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАВО-БІЛЕТИ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
674.3 Кб
Скачать

79. Сторони, предмет і форма договору доручення.

Стаття 1000. Договір доручення

1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Стаття 1003. Зміст доручення

1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Правові норми, що врегульовують форму договору доручення, мають певні особливості. Договір доручення може бути укладений у формі окремого документа з відповідною назвою («Договір доручення»), міститися в змішаному договорі або виражатися лише у виданій довірителем довіреності — письмовому документі, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ст. 244 ЦКУ). А оскільки стаття 1007 ЦКУ встановлює обов'язок довірителя видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення — довіреність обов'язково має супроводжувати договір доручення.

80. Поняття та сторони, предмет і форма договору комісії.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК України). Цей договір є консенсуальним, двостороннім та оплатним.

Предметом комісійного доручення є правочин або правочини, які комісіонер вчиняє з третіми особами за рахунок комітента. Предметом договору можуть бути лише юридичні правочини, а не фактичні дії. Не можуть бути предметом договору комісії правочини, для здійснення яких необхідна особиста участь особи.

Сторонами договору комісії є комітент і комісіонер. Комітент — це особа, яка доручає в її інтересах і за її рахунок іншій особі вчинити певні угоди. Комісіонер — це особа, яка вчиняє правочини або інші юридичні дії від свого імені за рахунок комітента. Комісіонером можуть бути як громадяни, так і юридичні особи.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати чи придбати майно, є умови про це майно та його ціну.

Форма договору. Договір комісії незалежно від складу його учасників і від суми укладається в письмовій формі (ст.396 ЦК України). Згідно з цим мається на увазі проста письмова форма. Недодержання даного правила тягне за собою наслідки, передбачені статтею 46 ЦК України. Залежно від виду договору комісії, комісійні доручення можуть оформлятися різними документами, наприклад, квитанцією, накладною, замовленням, нарядом тощо.

ЦК не містить вказівок ані щодо правової форми сторін договору комісії (юридичні чи фізичні особи), ані щодо їх правового статусу (суб'єкти господарської (підприємницької) діяльності чи ні). Тому статус комісіонера і комітента залежить від сфери діяльності, в межах якої укладаються договори, що передбачені договором комісії.