- •Поняття та система договірного права
- •Предмет та принципи договірного права України
- •Джерела договірного права України
- •Поняття і значення договору у господарській діяльності
- •Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання
- •6. Суб’єкт, об’єкт та зміст договору в сфері господарської діяльності
- •7. Зміст цивільного (господарського) договору
- •8. Правове регулювання ціноутворення у сфері господарювання
- •9. Воля та волевиявлення в договорі. Форма договорів та наслідки недотримання форми договору
- •10. Умови дійсності правочинів (договорів)
- •11.Класифікація договорів у цивільному (господарському) праві.
- •12. Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки
- •13 Публічний договір та сфера його застосування.
- •14. Порядок та стадії укладання договору. Оферта та її види. Акцепт.
- •15. Порядок врегулювання переддоговірних спорів за законодавством України.
- •17. Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •Підстави та наслідки визнання договорів недійсними.
- •19. Види недійсних правочинів та наслідки визнання договорів недійсними.
- •20. Підстави та порядок зміни кредитора у зобовязанні
- •21. Перевід боргу в зобов´язанні та його юридичне оформлення
- •22. Припинення зобов'язання виконанням: поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, місця, часу, способу)
- •23. Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання)
- •24. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань
- •Глава 49 цку забезпечення виконання зобов'язання
- •25. Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов’язань
- •26. Завдаток як спосіб забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •27.Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязання
- •28.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •29.Поняття та види застави.Форма договору застави.
- •30.Застава нерухомого майна(іпотека)
- •31.Порядок звернення стягнення на предмет застави.
- •32. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •33. Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання)
- •34. Поняття майнової відповідальності та її підстави (умови цивільно-правової відповідальності).
- •35. Види майнової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •36. Поняття, види збитків та порядок відшкодування збитків в разі неналежного виконання договірних зобов’язань.
- •37. Співвідношення неустойки та відшкодування збитків у договорі.
- •38. Підстави звільнення боржника від відповідальності. Випадок і непереборна сила.
- •39. Вина кредитора та її наслідки
- •40. Поняття та загальна характеристика договорів купівлі-продажу
- •44. Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •45. Класифікація договорів купівлі-продажу та їх загальна характеристика.
- •46. Поняття та особливості договору роздрібної купівлі-продажу.
- •47. Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів).
- •48. Особливості оптової купівлі-продажу.
- •49. Предмет договору щодо передачі майна у власність.
- •50. Поняття та юридична характеристика договору поставки
- •51. Правове регулювання закупівлі товарів за державні кошти
- •52. Поняття та юридична характеристика договору контрактації
- •53. Поняття та юридична характеристика договору дарування
- •54. Поняття та юридична характеристика договору міни
- •55. Поняття, істотні умови та види договору майнового найму(оренди)
- •56. Права і обов’язки сторін за договором найму(оренди
- •57. Дострокове розірвання договору найму(оренди).
- •58. Відповідальність сторін в разі порушення умов договору найму(оренди).
- •59. Поняття та предмет договору оренди державного та комунального майна.
- •60. Сторони в договорі оренди державного і комунального майна
- •61. Порядок укладання та істотні умови договору оренди державного і комунального майна
- •Порядок укладення договору оренди
- •Істотні умови договору оренди:
- •62. Договір прокату
- •63. Договір лізингу та його юридична характеристика
- •64. Поняття, істотні умови та форма договору підряду
- •65. Права та обов’язки підрядника. Права та обов’язки замовника за договором підряду.
- •69.Поняття договору про надання послуг та їх система
- •Правова характеристика договору страхування. Зміст страхового зобов’язання.
- •Поняття та види транспортних договорів
- •Загальна характеристика договору перевезення вантажу
- •Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договорів перевезення вантажів
- •Загальна характеристика договорів перевезення пасажирів та багажу.
- •75. Загальна характеристика договору позики.
- •76. Поняття, сторони, зміст та форма кредитного договору.
- •77. Договори банківського рахунку та банківського вкладу та їх загальна характеристика.
- •78. Поняття договору доручення і його відмінність від суміжних договорів.
- •79. Сторони, предмет і форма договору доручення.
- •80. Поняття та сторони, предмет і форма договору комісії.
- •81. Права та обов’язки сторін договору комісії.
- •82. Поняття та зміст агентського договору.
- •83. Загальна характеристика договору зберігання.
- •84. Договір про спільну діяльність.
- •85. Поняття та юридична характеристика засновницького договору.
34. Поняття майнової відповідальності та її підстави (умови цивільно-правової відповідальності).
Майнова відповідальність - юридична відповідальність за правопорушення, яка застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, а також майнових санкцій. Суб'єктами майнової відповідальності можуть бути Україна, як держава, юридичні та фізичні осудні особи - резиденти і нерезиденти України. Майнова відповідальність означає, що потерпіла сторона може переслідувати порушника - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності у судовому порядку і, якщо його визнають винним, то порушнику доведеться задовольнити вимоги і виплатити потерпілій стороні компенсацію, яка називається відшкодуванням збитків, або стосовно винного буде визначено якийсь інший засіб судового захисту. При застосуванні майнової відповідальності завжди можна знайти компроміс щодо предмета позову, тобто дійти згоди з позивачем з метою уникнення судового розгляду. Цивільно правова відповідальність може бути повна, обмежена і підвищена. За загальним правилом, цивільне законодавство передбачає обов'язок боржника (заподіювана) перед кредитором (потерпілим) відшкодувати збитки у повному обсязі. Це стосується як витрат, що зроблені кредитором, втрати або пошкодження його майна, так і не одержаних кредитором доходів, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником. Шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Відповідальність у цих випадках вважається повною. По окремих видах зобов'язань законодавством може бути встановлена обмежена відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (капітальне будівництво, перевезення, проектні роботи, постачання газом. Це означає, що за порушення обов'язку сплачується лише неустойка, а збитки не відшкодовуються, або хоч і відшкодовуються, але не в повному обсязі. Також законом чи іншими правовими актами може встановлюватися підвищена відповідальність за порушення цивільних прав та обов'язків (розмір відшкодування більше вартості майна).
35. Види майнової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
Договірна (майнова) відповідальність настає в разі порушення умов договору. Позадоговірна відповідальність настає у випадку заподіяння шкоди майну чи здоров’ю, якщо між заподіювачем шкоди і потерпілим не було цивільно-правового договору. Якщо у цивільних правовідносинах є кілька зобов’язаних суб’єктів, наступає один з таких видів відповідальності: - часткова (дольова); - солідарна; - субсидіарна (додаткова). Часткова (дольова) відповідальність передбачає, що кожна з зобов’язаних осіб несе відповідальність тільки у своїй частці. Солідарна відповідальність передбачає, що кредитор має право звернути стягнення як в частині, так і в цілому на майно всіх боржників, частини їх або одного з них. Виконання солідарного зобов’язання одним із декількох боржників звільняє решту від відповідальності. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом або договором. Якщо одна з цих осіб відшкодує потерпілому збитки, то вона має право зворотної вимоги (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці. Субсидіарна (додаткова) відповідальність передбачає наявність крім основного боржника ще й додаткового. У разі неможливості відшкодування збитків основним боржником до відповідальності притягається додатковий. Наприклад, неповнолітній у віці від 15 до 18 років сам несе відповідальність за вчинену ним шкоду за наявності у нього власного майна. Якщо неповнолітній не має такого майна, або майна недостатньо, відшкодовувати заподіяну ним шкоду зобов’язані його батьки чи піклувальники, які несуть субсиді-арну відповідальність.