- •Поняття та система договірного права
- •Предмет та принципи договірного права України
- •Джерела договірного права України
- •Поняття і значення договору у господарській діяльності
- •Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання
- •6. Суб’єкт, об’єкт та зміст договору в сфері господарської діяльності
- •7. Зміст цивільного (господарського) договору
- •8. Правове регулювання ціноутворення у сфері господарювання
- •9. Воля та волевиявлення в договорі. Форма договорів та наслідки недотримання форми договору
- •10. Умови дійсності правочинів (договорів)
- •11.Класифікація договорів у цивільному (господарському) праві.
- •12. Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки
- •13 Публічний договір та сфера його застосування.
- •14. Порядок та стадії укладання договору. Оферта та її види. Акцепт.
- •15. Порядок врегулювання переддоговірних спорів за законодавством України.
- •17. Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •Підстави та наслідки визнання договорів недійсними.
- •19. Види недійсних правочинів та наслідки визнання договорів недійсними.
- •20. Підстави та порядок зміни кредитора у зобовязанні
- •21. Перевід боргу в зобов´язанні та його юридичне оформлення
- •22. Припинення зобов'язання виконанням: поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, місця, часу, способу)
- •23. Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання)
- •24. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань
- •Глава 49 цку забезпечення виконання зобов'язання
- •25. Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов’язань
- •26. Завдаток як спосіб забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •27.Порука як спосіб забезпечення виконання зобовязання
- •28.Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •29.Поняття та види застави.Форма договору застави.
- •30.Застава нерухомого майна(іпотека)
- •31.Порядок звернення стягнення на предмет застави.
- •32. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •33. Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання)
- •34. Поняття майнової відповідальності та її підстави (умови цивільно-правової відповідальності).
- •35. Види майнової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •36. Поняття, види збитків та порядок відшкодування збитків в разі неналежного виконання договірних зобов’язань.
- •37. Співвідношення неустойки та відшкодування збитків у договорі.
- •38. Підстави звільнення боржника від відповідальності. Випадок і непереборна сила.
- •39. Вина кредитора та її наслідки
- •40. Поняття та загальна характеристика договорів купівлі-продажу
- •44. Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •45. Класифікація договорів купівлі-продажу та їх загальна характеристика.
- •46. Поняття та особливості договору роздрібної купівлі-продажу.
- •47. Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів).
- •48. Особливості оптової купівлі-продажу.
- •49. Предмет договору щодо передачі майна у власність.
- •50. Поняття та юридична характеристика договору поставки
- •51. Правове регулювання закупівлі товарів за державні кошти
- •52. Поняття та юридична характеристика договору контрактації
- •53. Поняття та юридична характеристика договору дарування
- •54. Поняття та юридична характеристика договору міни
- •55. Поняття, істотні умови та види договору майнового найму(оренди)
- •56. Права і обов’язки сторін за договором найму(оренди
- •57. Дострокове розірвання договору найму(оренди).
- •58. Відповідальність сторін в разі порушення умов договору найму(оренди).
- •59. Поняття та предмет договору оренди державного та комунального майна.
- •60. Сторони в договорі оренди державного і комунального майна
- •61. Порядок укладання та істотні умови договору оренди державного і комунального майна
- •Порядок укладення договору оренди
- •Істотні умови договору оренди:
- •62. Договір прокату
- •63. Договір лізингу та його юридична характеристика
- •64. Поняття, істотні умови та форма договору підряду
- •65. Права та обов’язки підрядника. Права та обов’язки замовника за договором підряду.
- •69.Поняття договору про надання послуг та їх система
- •Правова характеристика договору страхування. Зміст страхового зобов’язання.
- •Поняття та види транспортних договорів
- •Загальна характеристика договору перевезення вантажу
- •Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договорів перевезення вантажів
- •Загальна характеристика договорів перевезення пасажирів та багажу.
- •75. Загальна характеристика договору позики.
- •76. Поняття, сторони, зміст та форма кредитного договору.
- •77. Договори банківського рахунку та банківського вкладу та їх загальна характеристика.
- •78. Поняття договору доручення і його відмінність від суміжних договорів.
- •79. Сторони, предмет і форма договору доручення.
- •80. Поняття та сторони, предмет і форма договору комісії.
- •81. Права та обов’язки сторін договору комісії.
- •82. Поняття та зміст агентського договору.
- •83. Загальна характеристика договору зберігання.
- •84. Договір про спільну діяльність.
- •85. Поняття та юридична характеристика засновницького договору.
29.Поняття та види застави.Форма договору застави.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. З. виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Окремі види застав 1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. 2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. 3. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором. Предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави. 1. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). 2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. Заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави. Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором: 1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави; 2) утримувати предмет застави належним чином; 3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.
Право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.