Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАВО-БІЛЕТИ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
674.3 Кб
Скачать
  1. Поняття та система договірного права

Договірні відносити регулюються нормами договірного права як інституту цивільного і господарського права, який упорядковує відносини у сфері виробництва матеріальних і духовних благ та їх привласнення.

Договірне право – сукупність правових норм, які встановлюють принципи договірних відносин, правила та порядок укладання договорів, зміст договорів, порядок їх виконання, правові наслідки неналежного виконання договірних зобов’язань та способи захисту порушених прав сторін договору.

Господарське ДП:

  1. Сукупність господарських правових норм, які регулюють усі стадії існування договірних зобов’язань (від укладання до виконання).

  2. Комплексний правовий інститут господарського права у якому виділяються загальні положення про договори та спеціальні норми про окремі види договорів.

ДП являє собою систему взаємопов’язаних норм права та інститутів права, які найбільш концентровано відображ у ЦК і ГК. І у сукупності утворюють – генеральний інститут ДП, до якого входять:

  • Правові норми загального характеру, які встановлюють принципи договірних відносин.

  • Групи норм, які визначають особливості регулювання окремих видів договорів (купівлі-продажу, оренди тощо).

  • В межах того чи ін. правового інституту можуть діяти певні субінститути або підінститути (наприклад.у куплі-продажу, таким є договір роздрібної торгівлі)

У системі Договірного права виділяють також загальне положення про договори — поняття договору та його види, принципи Договірного права, порядок укладання, зміни або розірвання договорів тощо.

  1. Предмет та принципи договірного права України

Договірні відносити регулюються нормами договірного права як інституту цивільного і господарського права, який упорядковує відносини у сфері виробництва матеріальних і духовних благ та їх привласнення.

Договірне право – сукупність правових норм, які встановлюють принципи договірних відносин, правила та порядок укладання договорів, зміст договорів, порядок їх виконання, правові наслідки неналежного виконання договірних зобов’язань та способи захисту порушених прав сторін договору.

Предмет ДП – суспільні відносини, що складаються у процесі укладення і виконання договорів.

Метод регулювання ДП – диспозитивний метод, згідно із яким сторони договору мають право врегулювати власні дії на свій розсуд у межах визначених законом.

Принципи ДП визначені:

  • Конституцією У.

  • ЦК, ГК, спеціальними законами

Згідно ст.509 ЦК – виконання зобов’язання має спиратись на засади добросовісності, розумності та справедливості.

Добросовісність означає, що особа має дотримуватися обов’язкових правил поведінки у сфері договірних відносин.

Розумність являє собою зважене вирішення із урахуванням інтересів усіх учасників.

Справедливість - полягає, з одного боку, в такій поведінці кожної зі сторін зобов'язання щодо своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної, а з другого - в справедливій (об'єктивній, неупередженій, з урахуванням етичних та інших моральних аспектів) оцінці судом поведінки суб'єктів зобов'язального правовідношення.

Принцип належного виконання – відповідно до ст. 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства або звичаїв ділового обороту.

Цей принцип передбачає виконання зобов’язання:

  • належними сторонами

  • щодо належного предмету

  • належним способом

  • у належні строки

  • у належному місці

Якщо місце не встановлене у договорі, то виконання зобов’язання проводиться:

  • про передання нерухомого майна за його знаходження

  • за грошовим зобов’язанням за місцем проживання кредитора

  • про передання товару на підставі договору перевезення за місцем здавання товару перевізникові.

Принцип реального виконання – ст. 622 передбачає,що боржник,який сплатив неустойку і відшкодував збитки завдані порушенням зобов’язання не звільняється від обов’язку виконати зобов’язання у натурі (реально)

Принцип свободи договору – передбачає право учасників договірних відносин вільно обирати майбутніх контрагентів (учасників договору) визначати зміст договору у межах визначених законом (ст. 627 ЦК «свобода договору»).

У науці цивільного права в узагальненому вигляді принципи цивільного права визначаються як основоположні (корінні, відправні, визначальні) ідеї (засади, риси), втілені чи закладеш в законі, відповідно до якого здійснюється правове регулювання цивільних відносин та забезпечується реалізація покладених на цивільне право функцій.