Практичні завдання

Задача 1.

Обсяг грошової маси в країні на кінець року становив 520 млрд грн. На початку року центральний банк надав комерційним банкам кредит у розмірі 5 млрд грн і встановив норму обов’язкових резервів у роз­мірі 5 %. Як зміниться обсяг грошової маси в країні в результаті такої дії центрального банку?

[Вгору] [Вниз]

Тема 11. Валютна політика. Валютне регулювання і контроль Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчення даної теми має за мету оволодіння студентами методами валютного регулювання та валютного контролю. Крім того, важливе значення у вивченні даної теми приділяється валютній політиці, яка є основою валютного регулювання і контролю. Студенти мають знати сутність, інструменти, види, складові елементи, мету валютної політики.

Студенти повинні ознайомитися з політикою курсоутворення в Україні. Вони мають знати, як формуються офіційні валютні резерви та методи управління ними; роль і призначення золотовалютних ре­зервів; джерела формування золотовалютних резервів; основні компо­ненти сучасних золотовалютних резервів та напрями здійснення уп­равління золотовалютними резервами.

Належну увагу слід приділити питанню регулювання НБУ поточ­них валютних операцій.

Крім того, студенти повинні знати основні принципи складання платіжного балансу, його структуру та ймовірні причини порушення рівноваги платіжного балансу.

План практичного заняття 11

1. Сутність, інструменти, види, складові елементи, мета валютної політики.

2. Економічна сутність і необхідність валютного регулювання.

3. Валютний контроль, його зміст та завдання, суб’єкти.

4. Курсова політика НБУ.

Питання для самостійного вивчення

1. Повноваження НБУ у сфері валютного контролю.

2. Характеристика методів регулювання валютного курсу.

3. Формування та управління золотовалютним резервом НБУ.

Тестові завдання

1. Валютна політика – це:

1. регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку про­ве­дення валютних операцій;

2. сукупність засобів, які здійснюються державою у сфері міжна­родних валютних відносин відповідно до поточних та довгострокових цілей країни;

3. пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці країни.

1. Валютний курс – це:

1. установлене НБУ фіксоване співвідношення між національною грошовою одиницею та валютою іншої країни;

2. ціна одиниці іноземної валюти, виражена в національній грошо­вій одиниці;

3. співвідношення між національною грошовою одиницею та валю­тами інших країн, яке складається залежно від попиту та пропозиції валют на валютному ринку.

2. Як змінюється валютний курс у країні, якщо спостерігається ви­сокий темп інфляції:

1. валютний курс знижується;

2. валютний курс залишається незмінним;

3. валютний курс підвищується.

2. Валютні інтервенції – це:

1. операції купівлі-продажу іноземної валюти з метою впливу на національну грошову одиницю;

2. регулювання облікової ставки залежно від цілей держави;

3. державні обмеження щодо операцій з іноземною валютою.

2. Котирування – це:

1. операції з купівлі-продажу іноземної валюти;

2. визначення курсу іноземної валюти;

3. купівельна спроможність валюти.

2. Спеціальні права запозичення – це:

1. цінні папери, що засвідчують боргове зобов’язання держави;

2. права на кредит у МВФ, що відповідають розміру квоти держави;

3. міжнародні кредитні та платіжні кошти.

2. Завдання, які виконує НБУ у сфері валютного регулювання:

1. встановлює єдині форми обігу звітності;

2. встановлює ліміти відкритої валютної позиції для банків та інших установ;

3. правильні відповіді а), б).

2. Метою валютного контролю є:

1. безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів;

2. визначення валютного курсу;

3. забезпечення дотримання резидентами та нерезидентами валют­ного законодавства.

2. Чинники впливу на валютний курс:

1. макроекономічні, мікроекономічні;

2. мікроекономічні, кон’юнктурні;

3. макроекономічні, кон’юнктурні.

2. Регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій – це:

1. валютне регулювання;

2. валютний контроль;

3. котирування.

Критерії оцінювання тестування: всього 1 бал – по 0,1 балу кожна правильна відповідь.