Тема 5. Особливості формування і використання власного капіталу

1. 1.   Розкрийте склад і структуру власного капіталу споживчої коопе­рації.

2. 2.   Які джерела формування та призначення фондів загально­гос­по­дарського призначення?

3. 3.   Розкрийте порядок формування і принципи розподілу прибутку в споживчих товариствах і підприємствах спілок.

 

Задача 12.

За даними консолідованого балансу Укоопспілки провести аналіз і дати оцінку динаміки і структури власного капіталу. Визначити спів­відношення між інвестованим капіталом і нерозподіленим прибутком. За даними розрахунків зробити висновки.

 

Кейс 3. Шведська модель

«Найбільше мене вразила шведська модель побудови структури споживчої кооперації. Пайовики об’єднуються у споживчі коопе­ра­тиви, які за розмірами і обсягами діяльності значно перевищують наші. Кооператив, з роботою якого знайомилась наша делегація, ви­користовує для обслуговування своїх членів 1 гіпермаркет, 21 супер­маркет, 3 меблеві магазини. Громадським харчуванням кооперація там не займається, бо його вважають родинним бізнесом. У кооперативі працює 800 осіб, а річний товарооборот перевищує 140 млн євро. У Швеції питома вага товарообороту споживчої кооперації в загальному обсязі товарообороту країни становить понад 20 %, у сусідніх Норвегії – 25, Данії – 40.

Вступний внесок до кооперативу для фізичної особи в перерахунку на євровалюту становить близько 5 євро, а пайовий – 60. У згаданому кооперативі пайовий фонд сягає 5 млн євро. Кожному пайовику, а їх у Швеції 2,8 млн з 9 млн населення, видається спеціальна електронна картка, яка, окрім того, що засвідчує його причетність до споживчої кооперації, слугує «уділовою книжкою». При купівлі товарів у ко­опе­ративних крамницях через неї фіксується економічна участь пайо­вика в діяльності кооперативу. Картка дійсна на території всієї країни.

Раз на чотири місяці центральна кооперативна спілка Швеції над­силає кожному члену споживчої кооперації рекламний інформаційний журнал із зазначенням переліку різноманітних товарів, який той від­повідно до суми зроблених покупок може придбати із зазначеними торговельними знижками у будь-якому кооперативному закладі. Роз­міри знижок суттєві і за 1 рік пайовик може повністю окупити спла­чені членські внески.

Що ж до майнових стосунків, то все кооперативне майно в ко­оперативах неподільне і ні за ким не закріплене. Згідно із законами воно використовується як для пайовиків сьогоднішніх, так і слугу­ватиме прийдешнім поколінням. При виході з кооперативу грома­дянин отримує сплачені ним членські внески і жодних дивідендів у вигляді міфічних сум. За час свого перебування у кооперативі він от­римував переваги перед іншими громадянами, купляючи за вигідними цінами товари».

(Із інтерв’ю голови правління Тернопільської облспоживспілки М. Лазаря. – газета «Вісті». – 02.07.04. – С. 3.)

Питання для обговорення

1. 1.   У чому полягають відмінності економічних стосунків пайовиків із споживчими товариствами за шведською і українською моделями?

2. 2.   Чи доцільною є виплата дивідендів пайовикам? На скільки ефективним, на Ваш погляд, є такий вид матеріального заохочення? Чи відповідає він міжнародним кооперативним принципам?

3. 3.   Яке Ваше ставлення до подільного майна в системі споживчої кооперації України? Чи може кожен пайовик реально отримати свою частку у майні? На скільки ця норма є привабливою для пайовиків?

4. 4.   Чи прийнятним є для українських кооператорів впровадження шведської моделі побудови споживчої кооперації в сучасних умовах? Які перепони можуть виникнути на цьому шляху?

 

Задача 13.

За даними фінансової звітності Укоопспілки (додатки А і Б) про­вести факторний аналіз рентабельності власного капіталу, викорис­то­вуючи трьохфакторну модель Дюпона.