Питання для обговорення

1. 1.   У чому полягають відмінності кооперативу від підприєм­ниць­ких організацій?

2. 2.   Чи займається споживча кооперація підприємницькою діяль­ністю?

3. 3.   Яка соціально-економічна природа споживчої кооперації?

Чи повинні члени споживчого товариства мати якість переваги порівняно з іншими членами суспільства при обслуговуванні в під­приємствах й організаціях споживчої кооперації? В якій формі можуть бути реалізовані такі переваги?

Кейс 2. Механізм сповільненої дії

Деякі кооперативні організації в Україні важко пережили еконо­мічну кризу, а деякі й досі перебувають у стані стагнації, можливо, не завжди економічної.

Іноді складається враження, що окремі керівники, мов казкові ге­рої, йдуть туди, не знаючи куди, хочуть того, не відаючи чого. Або декотрі з них прагнуть самотужки збудувати кооперативну республіку у себе в районі на власний фасон. Як правило, у кожного індиві­ду­альний підхід до розв’язання проблем, залежно від професіоналізму, досвіду і, звичайно, розуміння сутності споживчої кооперації.

Через невідповідність кооперативним засадам декотрі ідеї болісно б’ють по іміджу споживчої кооперації. Невміння організувати ефек­тивну господарську діяльність кооперативної організації чи підпри­ємства окремі керівники списували на недосконалу організаційну структуру і постійно, мов циган сонцем, крутили колесо її пере­будови. Іноді доходить до абсурду: з’являються й утверджуються споживчі товариства на базі діючих кооперативних суб’єктів аж до практики – магазин-споживче товариство. Їх мета – прибуток за будь-яку ціну для отих 3–4 осіб – засновників споживчого товариства, а не інтереси сільської громадян.

З метою ефективного використання кооперативного майна Рада Укоопспілки прийняла рішення про співпрацю споживчої кооперації з приватними підприємцями у відповідності з чинним законодавством і статутами кооперативних організаціях. Це рішення аж ніяк не під­риває підвалини кооперативного руху. Але не виключається й те, що через кілька років ці новоутворені структури в особі споживчих то­вариств помахають кооперації ручкою на прощання. Механізмом спо­вільненої дії, що колись може спрацювати проти споживчої коопе­рації, є бездумне накопичення в них пайових внесків, які не лише використовуються для придбання товарів, а й замуровуються у стіни у вигляді реконструкції та модернізації кооперативних об’єктів, пере­творюючись таким чином в основні засоби. Чомусь усі ці «реформи» втілюються під прикриттям ідеї збереження споживчої кооперації, хоча насправді ці речі не мають нічого спільного з кооперативною природою (За чистоту кооперативних помислів – інтерв’ю з головою правління Тернопільської облспоживспілки М. Лазарем // Пайовик, від 20.04.06 р. №16).

Питання для обговорення

1. 1.   Чи відповідає кооперативному законодавству практика ство­рення споживчих товариств на базі діючих господарюючих суб’єктів?

2. 2.   Яким чином повинна бути організована співпраця споживчої кооперації з підприємницькими структурами, щоб не втратити свій потенціал?

3. Яким чином, на Ваш погляд, необхідно здійснювати структурну перебудову в споживчій кооперації?

 

Задача 1.

Проаналізувати результати перерозподілу майна між окремими ієрархічними ланками системи Укоопспілки (табл. 1). З якою метою проводилася ця робота?

Таблиця 1

Результати перерозподілу майна окремих ієрархічних ланок системи Укоопспілки,

що проводився в 1992–1995 рр.

№ з/п	Ієрархічна ланка	Частка в майні, %
		на 01.04.1992 р.	на 01.07.1995 р.
1	Споживчі товариства	31	68
2	Райспоживспілки	29	15
3	Облспоживспілки	29	14
4	Укоопспілка	11	3
Разом		100	100