Тема 3. Фінансове управління необоротними активами

Вивчення даної теми необхідно розпочати з визначення місця і ролі необоротних активів у загальній вартості майна підприємств і орга­ні­зацій споживчої кооперації. Особливу увагу варто приділити диспро­порціям, що мають місце у співвідношеннях необоротних та оборот­них активів у споживчій кооперації, та визначенню причин, які при­звели до такого становища.

Викривлення пропорцій у структурі майна кооперативних орга­ні­зацій і підприємств призвело до значного зниження ефективності ви­користання основних засобів, які посідають провідне місце в струк­ту­рі необоротних активів. Все це обумовило необхідність впро­вад­ження в практику діяльності антикризового управління основними засобами, що не задіяні у виробництві, до яких належать: консервація, передача в операційну оренду, продаж і ліквідація. Зверніть увагу на те, який вплив на стан фінансових ресурсів кооперативних організацій і під­приємств справляє кожен із перелічених заходів. Для збільшення при­току грошових коштів у процесі здійснення антикризових заходів щодо управління основними засобами необхідно обґрунтовно під­хо­дити до визначення ставок орендної плати за використання торго­вельних приміщень та вартості майнових комплексів. З цього приводу доречно ознайомитися з методичними підходами до розв’язання оз­начених проблем.

В системі управління операційними основними засобами одним із найважливіших завдань є забезпечення своєчасного і ефективного їх оновлення. Основним джерелом здійснення реальних інвестицій в спо­живчій кооперації є власні кошти, серед яких значна частка при­падає на амортизаційні відрахування. Тому відповідальним напрямом роботи фінансової служби виступає процес формування ефективної амортизаційної політики, який включає такі основні етапи:

• –   урахування факторів, що визначають передумови формування амортизаційної політики;

• –   вибір відповідних методів нарахування амортизації;

• –   забезпечення цільового використання амортизаційних відра­хувань;

• –   оцінка ефективності амортизаційної політики.

Питання для самоперевірки знань

1. 1.   Яке місце посідають необоротні активи у загальній вартості май­на кооперативних організацій і підприємств?

2. 2.   Чим обумовлені викривлення в структурі майна кооперативних організацій і підприємств? До яких негативних наслідків вони при­зводять?

3. 3.   Які антикризові заходи управління необоротними активами за­сто­совуються в споживчій кооперації? Які з них є найбільш ефек­тив­ні?

4. 4.   Розкрийте сутність амортизаційної політики.

5. 5.   Які методи нарахування амортизації застосовуються в підпри­ємствах і організаціях споживчої кооперації?

6. 6.   Які методичні підходи застосовуються в споживчій кооперації при оцінці вартості майнових комплексів?

7. 7.   За якими напрямами здійснюється інноваційно-інвестиційна ді­яль­ність в споживчій кооперації?

Література: 5; 6; 12; 18; 19; 20. Тема 4. Фінансове управління оборотними активами

 

Система фінансового управління оборотними активами включає три основні підсистеми:

• –       управління запасами товарно-матеріальних цінностей;

• –       управління дебіторською заборгованістю;

• –       управління грошовими коштами.

Основними завданнями в системі управління оборотними активами виступають: забезпечення формування достатнього обсягу оборотних активів відповідно до стратегічних цілей розвитку підприємств і ор­ганізацій; забезпечення ефективного використання оборотних активів та прискорення їхньої оборотності і рентабельності; оптимізація дже­рел формування. Для забезпечення виконання перелічених завдань керуються наступними принципами:

• –       раціональне розміщення наявного оборотного капіталу за сфе­ра­ми відтворювального процесу;

• –       підтримання мінімального обсягу оборотного капіталу, що за­безпечує безперервність процесів виробництва і обігу;

• –       поєднання власних і позикових джерел формування та попов­нення оборотного капіталу в залежності від обсягів вироб­ництва;

• –       контроль за зберіганням та ефективним використанням оборот­ного капіталу.

В процесі управління оборотними активами важлива роль від­во­диться їх нормуванню. Найчастіше при нормуванні власних обо­рот­них коштів застосовується метод техніко-економічних розрахунків. Наприклад, для торговельних організацій норматив власних оборот­них коштів встановлюється в обсягах, що становлять не менше, ніж 50 % прогнозованих запасів товарів і 100 % грошових коштів. Як пра­вило, на практиці норматив власних оборотних коштів встанов­лю­ється у розмірі фактичної їх наявності за даними балансу на початок планового періоду, але не менше мінімальної потреби в них. Фактична наявність власних коштів в обороті визначається як різниця між обо­ротними активами (ІІ розділ активу балансу) і поточними зобов’я­зан­нями (ІV розділ пасиву балансу).

У період економічної кризи споживча кооперація значно втратила оборотні засоби. Це призвело до зменшення обсягів діяльності, не­ефек­тивного використання виробничих потужностей, зростання вит­ра­томісткості і збитковості. Підприємства та організації споживчої кооперації відчувають дефіцит власних оборотних коштів. Для виходу з цього скрутного становища необхідно збільшувати власний оборот­ний капітал за рахунок реінвестованого прибутку, додаткових пайових внесків, стягнення дебіторської заборгованості, прискорення оборот­ності оборотних активів, спрямування на поповнення оборотного капі­талу коштів, що одержані від продажу незадіяних у виробництві ос­новних засобів.