16.Об’єкти, що не охороняються авторським правом.

Не є об'єктом авторського права:

а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

б) твори народної творчості (фольклор);

в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

д) грошові знаки;

е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г" і "д", до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.

17. Суб’єкти авторського права.

Одним з основних учасників відносин в галузі авторського права є творець — автор твору. Автором завжди є фізична особа. Це може бути громадянин України, особа без громадянства або іноземець. фізична особа — творець є первинним суб'єктом авторського права. Але авторські права можуть мати також інші особи — правонаступники. До них належать спадкоємці померлого, особи, яким передано авторські майнові права на підставі договору. Авторське право правонаступників є похідним. За авторами та іншими суб'єктами авторського права визнається авторське право на твори 1)вперше випущені на території України 2)не випущені, але знаходяться на території україни 3)знаходяться на території іноземної держави, але їх авторами є громадяни україни,або особи,які постійно проживають на території України

Крім авторів, суб’єктами можуть бути роботодавці, якщо автор твору працює за умовами трудового договору, але роботодавець буде мати право лише на майнові права.

18.Співавторство, види.

Для співавторства необхідні певні умови: по-перше, твір має бути створений творчою працею двох і більше осіб; по-друге, твір має бути самостійним об’єктом авторського права; по-третє, має бути укладена угода про співпрацю над твором.

Співавторством називається поєднання творчої діяльності кількох людей для створення твору. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.

Співавторство буває роздільним і нероздільним. Створення твору в роздільному співавторстві передбачає можливість виділити конкретні частини твору, створені конкретним автором чи частиною співавторів. При нероздільному співавторстві такі частини виділити неможливо, твір є єдиним цілим.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору.

Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами. Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення.