25.Строк дії майнових авторських прав, правові наслідки спливу.

Майнові права автора мають визначений законом строк дії — вони діють протягом життя автора та 70 років після його смерті, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього зі співавторів, крім випадків, передбачених законом.

особливості щодо строків дії майнових прав автора встановлено для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом. У таких випадках строк дії майнових авторських прав закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, строк дії майнових прав автора закінчується через 70 років після його смерті. Можливі випадки, коди твір публікується частинами, строк дії майнових прав автора визначається у таких випадках окремо для кожної оприлюдненої частини твору.

Майнові права на твір, вперше опублікований протягом ЗО років після смерті автора, діють протягом 70 років від дати його правомірного опублікування

Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права щодо неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був оприлюднений вперше.

26.Колективне управління авторськими майновими правами.

Суб’єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: через організацію колективного управління.

Організація колективного управління після її державної реєстрації зобов’язана протягом 30 днів стати на облік в Установі.

Організації колективного управління діють на основі статутів, одержаних від суб’єктів авторського права.

Організації колективного управління не мають права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким способом об’єкти авторського права, доручених їм для управління.

Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб’єктами авторського права на основі договорів,у письмовій формі.

Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

а) погоджувати з особами, які використовують об’єкти авторського права розмір винагороди під час укладання договору;

б) укладати договори про використання прав, переданих в управління.;

в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об’єктів авторського права суб’єктам авторського права правами яких вони управляють

г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація.

27.Поняття та джерела суміжних прав.

Суміжні права виникають з відносин, які вже давно існують у творчому житті нашого суспільства. Особливого значення ці відносини набули з розвитком техніки, що зумовило виникнення нових можливостей щодо виконання та розповсюдження авторських творів, а разом з тим і необхідність їх правового захисту.

Охорона суміжних прав здійснюється відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права". Суб'єктів авторського права і суміжних прав об'єднує дух творчої діяльності. Правовий аспект взаємовідносин полягає в тому, що грунтом для виникнення суміжних прав є твір автора, який може бути певним шляхом розповсюджений. Носіями суміжних прав є диригент та музиканти, які виконують музичний твір композитора, студія звукозапису, яка вперше здійснила запис компактного диску виконавця, телекомпанія, яка транслює свої програми. Розділ III вищезгаданого закону забезпечує правову охорону суміжних прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення.

Отже, можна дати таке визначення суміжних прав. Суміжні права — це права виконавців на результати творчої діяльності, а також права виробників фонограм та організацій мовлення щодо використання творів науки, літератури і мистецтва, які охороняються авторським правом.

Римська конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм, та організацій мовлення; Угода про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності; Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм;

Конституція України, ЦКУ, ГКУ

законодавчі акти: Закон України “Про авторське право і суміжні права”, Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм”; Закон України “Про телебачення і радіомовлення”; “Про кінематографію”; ін.