13

Тема IV. Податок на додану вартість

1. Сутність та фіскальна роль податку на додану вартість як форми універсального акцизу

Оподаткування процесів споживання в Україні здійснюється через використання акцизів і мита. Акциз – це непрямий податок, який представляє собою надбавку до ціни. Акцизи представлені двома формами: специфічні та універсальні.

Суть специфічних акцизів в тому, що не всі товари підпа­дають під акцизне оподаткування, а лише окремі їх види, при­чому є різні підходи до оподаткування різних груп товарів. Спе­цифічним акцизом є акцизний збір, який встановлюється за диференційованими ставками на окремі види товарів, які як правило, не належать до речей першої необхідності, і рівень рентабельності яких досить високий.

Функціонування універсальних акцизів пов'язане із загальним підходом до оподаткування процесів споживання. Універсальний акциз має свої особливості в порівнянні з специфічними акцизами:

а ) широка база оподаткування;

б ) можливість використання універсальної ставки неза­лежно від виду товару;

в ) податковою базою виступає валовий оборот в грошовому виразі;

г ) простота контролю за надходженням до державного бюджету.

В Україні формою універсального акцизу виступає податок на додану вартість.

Специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в тому, що дана форма універсального акцизу нараховується та сплачу­ється на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.

Характерною рисою сплати ПДВ до бюджету в Україні є те, що не вся нарахована сума, виходячи з оборотів по реалізації, сплачується до бюджету, а лише різниця між нарахованою сумою і сумою ПДВ, яка оплачена або підлягає оплаті конкрет­ним платником при купівлі сировини, матеріалів, товарів. Це забезпечує оподаткування не всіх оборотів, а лише величини вартості, що додається до матеріальних затрат та закупі­вельних цін.

Податок на додану вартість є непрямим податком, а тому він сплачується за рахунок покупця, а не за рахунок доходів підприємства, яке реалізує відповідні товари чи послуги. Отож, платником податку виступає підприємство, яке реалізує продукцію, а податковий тягар фактично перекладається на покупця, який виступає фактичним носієм податку.

Переваги податку на додану вартість:

• відсутність подвійного оподаткування і кумулятивного ефекту;

• рівність умов щодо сплати як виробниками так і продавцями;

• ритмічне надходження коштів до бюджету держави;

• регулює розмір заробітної плати і ціни;

• стримує кризу перевиробництва і прискорює витіснення з ринку слабких підприємств;

• включає механізми взаємної перевірки платниками податкових зобов'язань;

• дає можливість стримувати невиправданий ріст цін;

Недоліки ПДВ:

• складний механізм нарахування і сплати;

• стримує розвиток виробництва;

• стимулює інфляцію при застосуванні високих ставок;

• негативно впливає на високотехнічні і наукоємні виробництва;

• можливість ухилення в умовах недосконалого бухгалтерського обліку;

• регресивний вплив на малозабезпечені верстви населення;

• потребує підготовки персоналу податкової служби.