3. Що розуміють під консенсусом та компромісом?

Толерантність людини (або людей) є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві. Адже соціальні взаємовідносини постійно змінюються, породжуючи то гармонію, то однобічну перевагу, а то й зіткнення безпосередніх інтересів. Щоб уникнути конфлікту і продовжувати мирне співіснування, ми мусимо навчитися консенсусу або компромісу. Консенсус (від латинського cоnsensus) – загальна згода із суперечливого питання, до якої приходять учасники обговорення. Компроміс (від латинського compromissum) – згода на підставах взаємних поступок. Як правило, консенсус та компроміс ми шукаємо шляхом переговорів.

Виконайте та обміркуйте

Розіграйте в класі рольову ситуацію.

Мати приносить додому один апельсин. Донька й син вимагають його собі, не кажучи при цьому, для чого він їм потрібен. У цей час приходить сусідка і, щоб розв’язати конфлікт, розрізає апельсин навпіл. Вона дає кожній дитині по половинці, але жодне дитя не задоволене.

Сусідка в розпачі, вона питає: що робити? Які ідеї виникають щодо апельсина?

Запропонуйте шляхи виходу із ситуації.

Оцініть запропоновані рішення (кому віддати апельсин) з позиції «перемога - поразка» у кожному випадку. Позначте перемогу знаком «+», а поразку - «-».

Запишіть усі рішення в такий спосіб:

СИН ДОНЬКА

ситуація - + поразка-перемога

ситуація + - перемога-поразка

ситуація - - поразка-поразка

ситуація + + перемога-перемога та ін.

Уявіть собі, що син і донька можуть бути задоволені одночасно, якщо, наприклад, їй потрібна цедра для випікання торта, а йому сік – щоб додати в коктейль. Може бути й таке, що донька бажає з”їсти апельсин, але погоджується зробити це завтра, якщо мама дозволить їй сьогодні погуляти з подругою.

Оцініть і запишіть в список ваших рішень і такі варіанти.

Обговоріть:

- які ситуації є в даному випадку є вирішенням проблеми?

- чи можливі ще такі ситуації, коли можна вирішити проблему з повним задоволенням обох сторін?

- Чи можлива ситуація, коли за рахунок нашої мінімальної втрати інша сторона може одержати велике задоволення ? А навпаки?

- Яке розв’язання ситуації ви вважаєте компромісом, а яке консенсусом? Чому?

- Чи була корисною ця вправа ? Чому?

4. Як навчитися вести переговори?

Подумайте і дайте відповідь

Що таке переговори? Хто може брати участь в переговорах? Чи були ви колись учасниками переговорів? В яких ситуаціях життя і для чого потрібні переговори?

Часто з переговорами у нас асоціюється тільки розв’язання політичних питань на державному та міжнародному рівні. Але в повсякденному житті будь-яка розмова, що зачіпає інтереси учасників і спрямована на вирішення проблеми, стає переговорами. Переговори – це обговорення людьми проблеми, що виникла між ними з метою її розв’язання, врегулювання. Тому переговори непомітно для нас відбуваються щодня.

Здебільшого під час переговорів ми стаємо перед вибором: яку позицію зайняти – більш гнучку чи жорстку. М’яка за характером людина завжди прагне запобігти конфлікту і заради досягнення згоди може піти на поступки. Інколи учасник переговорів розглядає будь-яку ситуацію як змагання волі, в якому треба твердо стояти на своєму, щоб отримати більше. Він хоче перемогти, але часто це закінчується тим, що реакція партнера стає жорсткою, становище погіршується, переговори не дають результату.

Для успішного ведення переговорів можна використовувати спеціальну пам’ятку, що містить 6 етапів і 6 магічних методів.

Зверніть увагу!

І ЕТАП. Виступи сторін

Ідіть на переговори з бажанням зрозуміти іншу людину і зразу запропонуйте: “Давайте висловимося, в чому кожен з нас бачить суть проблеми”.

Коли говорить протилежна сторона, використовуйте перший магічний метод – “парафразування”: повторюйте, ніби “повертайте” вашому

співрозмовнику або співрозмовниці їхні слова, але не додаючи нічого від себе за змістом і пом’якшуючи (по можливості) “гострі кути”. Це дозволяє показати людині, що ви її уважно слухаєте. Крім того, ви обидвоє зможете переконатися, що точно розумієте все, що було сказано.

Інколи небезпечним, але дуже важливим є другий магічний метод – “провітрювання емоцій”: зупиніться на хвилинку і подивіться, які почуття переповнюють вас і вашого партнера або партнерку. Якщо ви побачили злість, роздратування, скажіть, наприклад: “Я бачу, що ви дуже схвильовані! Я і сам / сама зараз хвилююсь’”. Відкрите обговорення емоцій і почуттів діє як вентилятор, що “провітрює” гарячу атмосферу взаємної недоброзичливості та дає можливість спокійного розумного міркування з проблеми.