2. Як громадянин може вирішити власні соціальноекономічні проблеми?

Виконайте та обміркуйте

Уважно прочитайте завдання щодо забезпечення потреб громадян і суспільства:

задоволення потреби у придбанні автомобілів; охорона кордонів; фунціонування середніх шкіл; створення і утримання національних заповідників; задоволення потреби громадян у одязі; утримання доріг в населених пунктах; забезпечення населення продуктами харчування; надання невідкладної медичної допомоги.

Поділіть їх на дві групи: 1) ті, які можуть бути вирішені шляхом ринкових відносин; 2) ті, які повинна вирішувати держава. Заповніть таблицю:

- На чому грунтується Ваш вибір? Поясніть.

У громадянському суспільстві основним підходом до вирішення проблеми: які ж потреби особи можуть бути задоволені на основі ринкових відносин, а які потребують розв’язання на державному рівні – є принцип споживання.

Кожна людина має власні смаки, уподобання і намагається придбати саме ті товари, які найкраще можуть задовільнити її потреби. Якщо ви купуєте, наприклад, хліб для власного споживання, ви вилучаєте з процесу споживання даного буханця інших людей, обмежуєте їх доступ до цього продукту. Інші члени суспільства не можуть претендувати на споживання придбаного вами хліба. Тому товари і послуги, які призначаються для індивідуального споживання, повинні забезпечувати потреби громадян шляхом ринкових відносин.

У той же час, є товари і послуги, споживання яких ніхто не може обмежити. Для прикладу, неможливо обмежити споживання нічного освітлення вулиць, вилучивши із цього процесу якихось конкретних осіб. Ті послуги, які неможливо вилучити з процесу споживання, і які споживаються спільно усім населенням, повинна надавати громадянам держава, виконуючи соціальне замовлення громадянського суспільства.

Хто ж повинен забезпечувати споживання товарів і послуг, які потрібні всім громадянам лише у певний період часу? Наприклад, здобувати освіту у школі потрібно усім, але тільки впродовж 10-12 років. Медичне обслуговування необхідне людині не увесь час, а лише на період її хвороби. Якщо людина отримала травму, стала інвалідом, і не може працювати, її треба забезпечити безкоштовними ліками.

Відповідь на поставлені запитання є показником розвитку суспільних відносин. Чим вищого рівня, у першу чергу економічного, досягає суспільство, тим повніше воно може задовільняти перелічені проблеми.

Подумайте і дайте відповідь

- Розгляньте схему, визначте, які категорії населення є найменш соціально захищеними в умовах ринкової економіки і потребуюють допомоги з боку суспільства та держави?

- Прокоментуйте кожну складову системи соціального захисту. Чому саме вони є зараз актуальними для нашої держави? Як ці складові пов’язані з рівнем економічного розвитку України?

У масовій свідомості соціальна захищеність нерідко розуміється як милосердя, звужується лише до надання матеріальної допомоги, причому найбільш слабким прошаркам населення. Натомість соціальний захист тільки в тому випадку може бути ефективним, якщо він забезпечує матеріальне благополуччя і економічну самостійність, соціальний статус кожної особи, фізичне й духовне здоров’я.

Соціальний захист у громадянському суспільстві передбачає активність і самої особи, яка може бути визначена як самозахист. Йдеться про подолання утриманських стереотипів (“мені зобов’язані надавати певні блага, я не зобов’язаний нічого нікому віддавати”), активну участь громадянина у створені свого матеріального і соціального благополуччя, набуття певних особистісних якостей, необхідних для конкуренції на ринку праці, який існує поруч з ринком товарів.

В сучасних умовах в Україні важливим суспільним завданням, яке грає роль складової соціального захисту громадян, є збереження реального рівня доходів працюючих. Через кризові явища в економіці грошова одиниця знецінюється, зменшуються реальні доходи громадян тобто спостерігаються інфляційні процеси.

Інфляція – знецінення грошей через їх надмірний випуск та нестабільність економіки

Завдання суспільства і держави – проводити розумну політику по забезпеченню стабільності грошової одиниці. Негативний вплив інфляції на доходи громадян держава може нейтралізувати шляхом індексації доходів (в першу чергу для людей, основним видом доходу яких є фіксована заробітна плата або пенсія), тобто їх гарантованим збільшенням у відповідності з темпами зростання цін на товари і послуги.