Кому належить влада

* які форми правління можливі за умов демократії? *система державної влади в Україні*

“Тому, хто буде володарювати над іншими, належить спочатку навчитися володарювати над собою”

Демокріт

“Єдиний для суверенного народу спосіб зберегти ту міру влади, яка йому потрібна і яку він сам може здійснювати, полягає в тому, щоб не давати своїм правителям необмеженої влади”

Джованні Сарторі

“Щоб не було можливості зловживання владою, необхідний такий порядок речей, при якому різні влади могли б обопільно стримувати одна одну…”

Ш.Монтеск”є

“Жодна країна не в змозі довго насолоджуватись щастям і спокоєм, якщо народ її не збільшує поступово свою владу, не розширює своїх прав і не втручається в роботу державної машини”

Г.Бокль

Після цього уроку ви зможете:

 розрізняти парламентську, президентську і змішану систему;

 називати держави, де існують названі системи;

 обгрунтовувати переваги і недоліки різних систем;

 визначати існуючу в Україні систему державної влади

1. Які форми правління можливі за умов демократії?

Подумайте і дайте відповідь

Як ви думаєте, хто в Україні має більше влади – президент чи Верховна Рада?

Можна прояснити це питання шляхом голосування за трьома тезами:

-більше влади у президента;

-більше влади у Верховної Ради;

-вони рівноправні

Переваги демократії доведено бодай тим, що сьогодні найбільш розвинутими в економічному та соціальному плані є демократичні держави. Серед найбільш розвинутих країн сучасного світу – США, Великобританія, Франція, Японія, Канада. Ці країни давно йдуть шляхом демократії. В останні десятиліття в світі відбулися якісні зміни: демократичний шлях розвитку обрало багато держав у Східній та Центральній Європі, Азії, Африці, Латинській Америці.

Історії відомі дві основні форми правління (тобто формування і здійснення влади): монархія і республіка. Монархія, що означає в перекладі з грецької влада однієї особи, здавалося б не дуже відповідає демократії. Однак низка сучасних парламентарних (конституційних) монархій: Англія, Бельгія, Іспанія, Норвегія, Швеція, Японія – цілком демократичні. Повноваження монарха тут суттєво обмежені. Основні питання державного життя в цих країнах регулюються парламентами.

Республіка (від латинського “справа народу”) ближче до демократії. Влада в республіці здійснюється виборними органами, виборним головою держави. Є два види республік: парламентська та президентська.

Для парламентської республіки характерна влада вищого законодавчого органу – парламенту. Він створює закони держави, формує уряд, який підконтрольний парламенту. Головою уряду є лідер партії, яка перемогла на виборах, або президент, який обирається парламентом. Парламент має право відправити голову уряду у відставку.

В президентській республіці голова держави (президент) обирається громадянами і не відповідає перед парламентом. Він є одночасно головою виконавчої влади і уряду (наприклад, в США і Мексиці). При згоді з парламентом президент сам формує уряд. Він може пропонувати парламенту свої закони, а також має право “вето” – заборону законів, прийнятих парламентом. Але і парламент може впливати на президента: він може оголосити імпічмент, тобто зняти президента з його посади.

В сучасний період з’явилися і розвиваються змішані форми правління. У напівпрезидентській республіці і президент і парламент обираються на прямих виборах і є взаємно незалежними. Формування уряду і його праця залежать від них обох. Президент формує уряд, який є підконтрольним президенту, але парламент може висловити недовіру уряду. Президент володіє правом розпуску парламенту. Напівпрезидентськими є Австрія, Польща, Росія, Фінляндія, Франція. За Конституцією 1996 року Україна також має напівпрезидентську форму правління.

Різним формам правління властиві свої переваги і недоліки. В парламентарній республіці існує єдність законодавчої і виконавчої влади. Але уряд може бути слабким завдяки роз’єднаності парламенту, розділеного на партійні групи. Сила президентської республіки в тому, що президент обирається народом, що забезпечує стабільність, особливо в складні для країни періоди. Однак в цьому випадку, як правило, виникає більше суперечок між парламентом і виконавчою владою.

Кожне суспільство само визначає, які форми та принципи демократії є для нього найважливішими, і в наданні такої можливості також проявляється універсальність демократії