2. Три підходи до розв’язання проблем і конфліктів

В історії людства відомі три підходи до вирішення проблем і конфліктів:

- з позиції сили;

- з позиції інтересів;

- з позиції правил.

В Середньовіччя, наприклад, під час поєдинків або турнірів вирішувались численні конфлікти між лицарями. Але і сьогодні ми можемо зустрітись з тим, що люди (інколи навіть друзі) розв’язують проблеми або за допомогою бійки, або погрожуючи силою, або владою дорослого, начальника тощо. Проблема вирішується з позиції сили, іншими словами переваги одної сторони – у фізичній силі під час бійки, військовій силі – у військових діях, в авторитеті, владі, грошах – в різних відносинах між людьми.

За допомогою сили проблема або конфлікт можуть бути розв’язані швидко. Але завжди наслідками такого вирішення будуть відверта чи прихована образа, втрачені стосунки тощо. Крім того, під час силового вирішення проблем часто порушуються свобода і рівність людини, її право на життя, на здоров’я, на повагу і гідність.

Більш продуктивним є підхід до розв’язання конфлікту з позиції інтересів. У будь-якій суперечці здоровий глузд, добре ставлення до людини потребують її глибокого розуміння, прояснення її реальних інтересів. Інтерес – це глибинна причина виникнення думок або бажань. Наприклад, вчитель хоче, щоб учні готувались до уроків, виконували домашні завдання. Але чому вчитель цього бажає? Напевно для того, щоб на уроках учні могли активно працювати і уроки були цікавими. В цьому – інтереси вчителя і тому він вимагає виконання домашніх завдань. Водночас учні теж бажають, щоб уроки були цікавими. Отже, вчитель і учні мають спільні інтереси. Ось чому завжди, коли є можливість з’ясувати інтереси сторін конфлікту, краще це зробити, і тоді проблема вирішується із їх взаємним задоволенням: без образи, бажання помсти, втрачених стосунків. Для цього сторони вступають в переговори.

Але якщо переговори не закінчуються розв’язанням конфлікту, залишається третій підхід – з позиції правил. Ми часто вирішуємо свої проблеми, використовуючи правила. Наприклад, під час спортивних змагань правила гри допомагають визначити переможця. При конфлікті в школі – звертаються до Статуту школи або правил поведінки учнів у школі. Кому сісти на вільне місце в автобусі – вирішують правила моралі. Релігійні правила вчать нас прощати того, хто нас скривдив, і навіть молитись за нього.

Серед усіх правил особливе місце посідають правові норми, які є основою для мирного вирішення спорів, конфліктів державою. Для цього в нашій державі існує багато різних органів: суд, прокуратура, міліція, Уповноважений з прав людини та інші. Всі вони вирішують проблеми і конфлікти не з точки зору інтересів сторін, а з точки зору правил, записаних в законах України.

Серед усіх цих органів особливе місце займає суд, де за особливою процедурою розглядаються найбільш важливі спірні проблеми. Хоча треба зауважити, що в суді одна сторона зазвичай виграє судовий процес, а інша – “отримує поразку”. Буває навіть так, що рішення суду не задовільняє жодну зі сторін, оскільки закон не може враховувати кожен конкретний випадок.

Разом з тим, суд і закон – надійний спосіб розв’язати проблему більш-менш справедливо і мирно. Якщо б законів (записаних правових норм) не було, тоді часто перемагав би сильніший або кмітливіший.

Подумайте і дайте відповідь

Прогляньте текст і заповніть таблицю:

Обговоріть, який підхід до вирішення проблем і конфліктів ви найчастіше спостерігаєте в своєму житті? Чому? А у вашому класі? Чому?

Які ще підходи до розв’язання конфлікту ви б запропонували?