
- •Лекція 4. Нагляд за додержанням і застосуванням законів про працю
- •1. Загальна характеристика законодавства з питань забезпечення трудових гарантій працівників та стану законності у цій сфері
- •2. Правові засади діяльності органів державного управління, нагляду (контролю) за додержанням законодавства про охорону, оплату праці та зайнятість населення
- •3. Особливості прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про працю, його результативність
- •4. Основні питання, які з’ясовуються в ході прокурорських перевірок, типові порушення законів про працю. Оплата праці та зайнятість населення
- •4.1. Перевірка діяльності органів органів Держпраці України
- •4.2. Перевірка діяльності місцевих органів виконавчої влади та інших органів державного контролю у сфері оплати праці
- •Охорона праці
- •Рекомендована література:
3. Особливості прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про працю, його результативність
Відповідно до положень Конституції України, Закону України „Про прокуратуру”, наказу Генерального прокурора України від 07.11.2012 № 3гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів” органам прокуратури відводиться значна роль у забезпеченні захисту конституційних прав людини і громадянина.
Прокурорський нагляд за додержанням законів у сфері трудових відносин є невід’ємною складовою наглядової діяльності органів прокуратури, спрямованої на захист прав і свобод людини та громадянина, суспільних і державних інтересів.
Системний аналіз науково-правових визначень прокурорського нагляду в різних сферах правовідносин дозволяє зробити такий висновок.
Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів про працю – це регламентований законом окремий вид державної діяльності, що здійснюється Генеральним прокурором України, підпорядкованими йому прокурорами від імені держави й позавідомчо, та полягає у забезпеченні законності у сфері трудових відносин шляхом проведення специфічного комплексу дій та безумовного реагування на виявленні порушення законів про працю.
Метою цієї наглядової діяльності прокурора є захист конституційного права кожного на працю та забезпечення верховенства закону в цій сфері за допомогою використання наданих законом повноважень. Основними завданнями можна визначити своєчасне виявлення допущених порушень законів про працю, причин і умов, що їм сприяють, фактичне усунення цих порушень, недопущення їх у подальшому, притягнення винних посадовців до встановленої законом відповідальності та реальне поновлення трудових прав людини і громадянина завдяки прокурорському втручанню.
Згідно з положеннями статті 19 Закону України „Про прокуратуру” до предметом прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про працю є:
відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
додержання законів про трудові права громадян.
Важливою передумовою належного виконання прокурорами своїх повноважень у сфері захисту конституційних прав громадян на працю є чітке володіння нормами чинного законодавства, що регулює вказані суспільні відносини.
Основним правовим засобом виявлення правопорушень у сфері праці є прокурорська перевірка.
Автори коментарію до Закону України „Про прокуратуру” дають досить вичерпне визначення цього поняття. На їх думку, перевірка виконання законів – це сукупність дій прокурора, спрямованих на встановлення порушень закону, причин цих порушень та умов, що їм сприяють, з метою вжиття заходів до їх усунення, відновлення порушених прав і притягнення до відповідальності винних осіб.
З 1 грудня 2012 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури”, яким запроваджено новий порядок проведення перевірок у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Відповідно до ст. 21 цього Закону перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань. У зв’язку з бездіяльністю органу державного нагляду (контролю), уповноваженого згідно із законом захищати інтереси держави, права і свободи людини та громадянина, або за відсутності такого органу письмове звернення перевіряється безпосередньо прокурором.
Керівник органу прокуратури приймає мотивовану постанову про проведення перевірки відповідно до наказу Генерального прокурора України від 12.11.2012 № 111, яким затверджено Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів. Оскарження постанови про проведення перевірки прокурору вищого рівня не призупиняє її проведення.
Слід зазначити, що галузевим наказом Генерального прокурора України № 3гн наглядову діяльність прокурорів переорієнтовано на надання правової оцінки діяльності посадовців органів державного контролю (нагляду), уповноважених на захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави.
З метою забезпечення належної організації роботи відповідні прокурори мають не рідше одного разу на місяць вивчати законність актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
При здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів слід не допускати підміни органів державного нагляду (контролю) та управління, не дублювати їх функцій.
У прокуратурах має формуватися „паспорт” у якому накопичується вичерпна інформація і статистичні дані щодо стану законності, особливостей соціально-економічного розвитку регіону та специфіки піднаглядних об’єктів.
Як відомо, ефективність кожної прокурорської перевірки додержання законів про працю залежить від обраної тактики і методики виявлення правопорушень, встановлення причин і умов, що їм сприяють.
Тактика – це визначення і реалізація прокурором методів і прийомів ефективної організації та здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів з урахуванням конкретної ситуації для досягнення найкращих кінцевих результатів. Невід’ємними складовими тактики нагляду за додержанням і застосуванням законів є: тактика організації перевірки; тактика проведення перевірки; тактика реагування на встановлені порушення законів; тактика контролю за виконанням вимог прокурора та фактичним усуненням виявлених порушень закону.
Методика – це діяльність прокурора з виявлення порушень законів, встановлення причин і умов із застосуванням організаційних, тактичних і технічних прийомів
До основних методів (способів) прокурорської перевірки додержання законів про працю слід віднести:
одержання від контролюючих органів інформації щодо стану законності та надання правової оцінки ефективності їх діяльності;
залучення спеціалістів органів державного контролю для проведення перевірок в межах визначеної законодавством компетенції;
опрацьовування інформації, яка міститься в автоматизованих, інформаційних, інформаційно-аналітичних, інформаційно-пошукових спеціалізованих системах, банках і базах даних, реєстрах (інформаційні бази даних) органів державного управління і контролю в соціально-трудовій сфері.
дослідження фінансових документів, актів ревізій;
ознайомлення зі змістом скарг, заяв, пропозицій, які надійшли до суб’єкта господарювання, публікацій у засобах масової інформації, на сайтах в Інтернеті;
відібрання необхідних пояснень.
З огляду на актуальність проблеми невиплати винагороди за виконану працю рішенням колегії Генеральної прокуратури України від 04.07.2013 захист конституційних прав громадян на оплату праці визначено головним пріоритетом наглядової діяльності прокурорів.
Органами прокуратури України упродовж першого півріччя 2013 року вирішено 23,7 тис. звернень громадян з питань захисту конституційних прав і свобод громадян, у т.ч. 3,3 тис. з питань оплати праці, за результатами їх розгляду поновлено право кожного другого громадянина. Зокрема, Бердянським міжрайонним прокурором Запорізької області до Бердянського міськрайонного суду в березні-травні поточного року подано заяви про видачу судових наказів про стягнення з ПАТ «Азмол» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на загальну суму 3,77 млн. грн., які розглянуто та задоволено.
Прокурори всіх регіонів реагували на кримінально-карані порушення в діях керівників підприємств, якими умисно не виплачувалася заробітна плата працівникам.
Так, прокуратурою Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст.175 КК України за фактом невиплати зарплати працівникам товариства з обмеженою відповідальністю. Директор підприємства, маючи реальну можливість погасити 673,7 тис. грн. боргів із зарплати, здійснював розрахунки з суб’єктами господарювання на суму понад 4 млн. грн. У ході досудового розслідування заборгованість погашено повністю. Кримінальне провадження з обвинувальним актом направлено до суду.
У Донецькій області прокурором Червоногвардійського району м. Макіївки зареєстроване кримінальне провадження за ч. 1 ст. 175 КК України за фактом невиплати заробітної плати в сумі 1,3 млн. грн. працівникам суб’єкта господарювання, керівництвом якого за наявності достатніх коштів, замість здійснення першочергових витрат, проводилась оплата договірних зобов’язань підприємства. Кримінальне провадження вже розглянуто судом, заборгованість погашена.
Прокурором м. Червонограда Львівської області розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 175 КК України за фактом невиплати заробітної плати працівникам одного з підприємств області на суму 831,3 тис. грн. Під час досудового розслідування заборгованість повністю погашено.
Загалом з метою захисту прав громадян на оплату праці у поточному році прокурорами областей розпочато 393 кримінальні провадження. За документами прокурорського реагування виплачено понад 430 млн. грн. заборгованої зарплати, притягнуто до дисциплінарної відповідальності 510 посадовців органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, з них 283 – службових осіб органів контролю.
Прокурорськими перевірками встановлено, що порушенням роботодавцями вимог законів про оплату праці сприяє недостатньо ефективна робота органів контролю у цій сфері. Крім того місцевими державними адміністраціями також у багатьох випадках неповною мірою виконуються покладені законом функції контролю за своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці на відповідних територіях.