2.3. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх

Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1)  подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Обов’язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора та в окремих випадках – на потерпілого.

Однією з важливих особливостей кримінального провадження стосовно неповнолітніх є більш широке коло обставин, що підлягають доказуванню.

Крім, визначених ст. 91 КПК, у таких кримінальних провадженнях підлягають доказуванню також (ст.485 КПК):

1. Повні і всебічні відомості про особу дитини (вік, стан здоров’я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси, темперамент, інтереси та ціннісні орієнтири), які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру.

Як роз’яснив Пленум Верхового Суду України у п. 6 постанови № 5 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами законодавства у справах про злочини неповнолітніх», вік неповнолітнього встановлюється за документами, у яких вказана дата його народження, - за паспортом чи свідоцтвом про народження. У разі їх відсутності відповідні дані можна отримати з книги реєстрації актів громадянського стану, довідок органів внутрішніх справ за місцем реєстрації громадян, журналів обліку новонароджених тощо. У тих випадках, якщо необхідно вирішити питання про можливість притягнення до кримінальної відповідальності неповнолітнього, коли є необхідність у встановленні точного віку особи (у разі відсутності документів, які б засвідчували дату, місяць та рік народження, або якщо такі документи визивають сумнів), має призначатись судово-медична експертиза (п. 4 ч. 2 ст. 242 КПК).

Дані про стан здоров’я та рівень загального розвитку неповнолітнього можуть мати значення для вирішення питання про притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності. Шляхом допиту батьків, вчителів, лікарів, витребування відповідних медичних та інших документів необхідно з’ясувати, чи не було в цієї особи пологових травм головного мозку при народженні, тяжких травм у малолітньому і неповнолітньому віці, чи не відставав у фізичному та інтелектуальному розвитку від своїх однолітків, чи не залишався на другий рік в одному класі під час навчання у школі, чи не страждав на тяжкі захворювання, якщо так, то де лікувався.

За наявності даних, що свідчать про страждання неповнолітнім на психічне захворювання або затримку в його психічному розвитку, під час досудового розслідування необхідно призначити комплексну психолого-психіатричну експертизу для вирішення питання про здатність підозрюваного повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації. Для з’ясування рівня розвитку, інших соціально-психологічних особливостей особи неповнолітнього, які необхідно враховувати при призначенні покарання і обранні заходу виховного характеру, може бути призначено психологічну експертизу (ст. 486 КПК України).

Потрібно витребувати характеристики з навчального закладу або місця роботи, у яких має бути відображено ставлення до навчання, праці, поведінка неповнолітнього в навчальній установі або за місцем роботи, його стосунки з друзями. Якщо неповнолітній залишив навчання або роботу, треба з’ясувати причини такого вчинку, а також заходи впливу з цього приводу з боку батьків, служби та кримінальної міліції у справах дітей, реагування неповнолітнього на такі заходи. Обов’язковим є також витребування характеристики з місця проживання, у який мають бути відображені відомості про поведінку в побуті, громадських місцях.

Потрібно також з’ясовувати, чи перебував неповнолітній на обліку у службі та кримінальній міліції у справах дітей, внутрішкільному обліку, чи притягувався він до адміністративної або кримінальної відповідальності, про що витребувати дані з Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України.