МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до практичного заняття з дитячої хірургії для студентів 6-го курсу медичного факультету за спеціальністю «Педіатрія» на тему“ Вади розвитку органів сечової та статевої системи. Вроджений гідронефроз, міхурно-сечовідний рефлекс, гіпоспадія, епіспадія, екстрофія сечового міхура. Клініка, діагностика, лікувальна тактика”.

Актуальність теми. Одною із важливих проблем в дитячій хірургії є вади розвитку органів сечової та статевої систем. Серед хворих дітей, які знаходяться на стаціонарному лікуванні у відділеннях дитячої хірургії, більш як 35% займають діти з вадами розвитку органів сечової та статевої системи. Доцільно відмітити зростання за останній час такої патології, що очевидно пов’язане насамперед із погіршанням екологічної ситуації на теренах України, а також із розширеними можливостями додаткових методів діагностики. Своєчасне виявлення та лікування таких вад розвитку може значно покращити якість життя хворої дитини.

Навчальні цілі.

Знати:

• анатомо-фізіологічні особливості сечовидільної системи у дітей;

• анатомо-фізіологічні особливості статевої системи у дітей;

• анатомо-фізіологічні особливості у дітей із екстрофією сечового міхура;

• анатомо-фізіологічні особливості статевої системи у дітей із різними формами гіпо- та епіспадії;

• етіологію та сучасні теорії патогенезу гідронефрозу в дітей;

• етіологію та сучасні теорії патогенезу міхурно-сечовідного рефлюксу в дітей;

• особливості клінічної картини гідронефрозу у дітей різного віку та методи об’єктивного обстеження цих хворих;

• особливості клінічної картини міхурно-сечовідного рефлюксу у дітей та методи об’єктивного обстеження цих хворих;

• зміни в даних лабораторних, інструментальних та апаратних методів дослідження у хворих із гідронефротичною трансформацією та мегауретером;

• можливі ускладнення та методи їх діагностики, лікування та профілактики;

Вміти:

• зібрати анамнез у хворих та їх батьків;

• провести об’єктивне обстеження дитини;

• призначити необхідні додаткові методи обстеження та правильно їх оцінити;

• складати план передопераційної підготовки і післяопераційного ведення хворих дітей з вадами розвитку сечовидільної системи;

• провести перев’язку оперованої дитини, зняти шви.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Опрацювати матеріали рекомендованої літератури.

2. Скласти план обстеження дитини з підозрінням на гідронефроз.

3. Скласти план передопераційної підготовки та вибрати метод оперативного лікування дитини з гідронефрозом.

4. Скласти план післяопераційного лікування дитини з МСР.

5. Скласти план обстеження дитини з екстрофією сечового міхура.

6. Скласти план до обстежень дитини з гіпоспадією.

Контрольні питання до теми:

1. Анатомо-фізіологічні особливості будови сечостатевої системи у дітей;

2. Анатомо-фізіологічні особливості будови та кровопостачання нирок у дітей;

3. Етіологія та патогенез гідронефрозу у дітей;

4. Етіологія та патогенез МСР у дітей;

5. Етіологія та патогенез екстрофії сечового міхура у дітей;

6. Класифікація гідронефрозу у дітей;

7. Клініка, діагностика та лікування гідронефрозу у дітей;

8. Клініка, діагностика та лікування МСР у дітей;

9. Клініка, діагностика та лікування гіпоспадії у дітей;

10. Клініка, діагностика та лікування епіспадії у дітей;

11. Клініка, діагностика та лікування екстрофії сечового міхура у дітей;

12. Клінічні, рентгенологічні та ультрасонографічні ознаки різних форм гідронефрозу у дітей;

13. Загальні принципи лікування гнійної урологічної інфекції у дітей;

14. Навіть основні методи лікування гідронефрозу;

15. Перелічіть основні ускладнення гідронефрозу у дітей.

16. Мета і характер передопераційної підготовки хворих з гідронефрозом.

Самостійна аудиторна робота

1. Провести курацію дитини з гідронефрозом.

2. Провести курацію дитини з МСР.

3. Опанувати техніку епіцистостоми.

4. Провести катетеризацію сечового міхура.

5. Провести диференційну діагностику гідронефрозу та МСР.

6. Дати загальну характеристику ВВРССС.

Література для студентів

Основна:

1. Исаков Ю.Ф. Хирургические болезни у детей. М., 1993.

2. Баиров Г.А., Рошаль Л.М. Гнойная хирургия детей. М., 1991.

3. Исаков Ю.Ф., Степанов Э.А., Гераськин В.И. Руководство по торакальной хирургии у детей. М., 1978.

4. Баиров Г.А. Неотложная хирургия детей. М.,1983.

5. Библюк Й.І. Библюк Ю.Й., Хірургія дитячого віку. – Івано-Франківськ, 2006. – 380 с.

Додаткова:

1. Гостищев В.К. Оперативная гнойная хирургия

2. Мощич П.С. Медицина дитинства. Київ «Здоров’я». – 1994.

Методичну вказівку підготував к.м.н., доцент Глагович М.В.

Обговорено і затверджено на засіданні курсу дитячої хірургії 2.06.2009р., протокол № 14.

Зав. курсом: д.мед.н., професор Фофанов О.Д.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

для студентів 6-го курсу медичного факультету за спеціальністю «Педіатрія» до практичного заняття з дитячої хірургії на тему «Вади розвитку, що супроводжуються дихальною недостатністю. Вроджена діафрагмальна грижа. Лобарна емфізема. Напружена киста легені Секвестрація легень. Клініка, діагностика, лікування»

І. Актуальність теми:

В умовах зменшення народжуваності, яке спостерігається в Україні в останні роки, ефективність відтворення населення значно знижується за рахунок репродуктивних втрат та народження дітей зі спадковою і вродженою патологією. Вроджені вади розвитку займають одне з перших місць в структурі смертності дітей до 1 року і складають в Україні до 25% причин перинатальної і дитячої смертності, посідають друге місце в структурі дитячої інвалідності. Тому вроджені вади є не тільки вагомою медичною, але й важливою соціальною проблемою (Москаленко В.З. з співав., 1999).

Залишається високою летальність при вадах розвитку, що супроводжуються дихальною недостатністю (вроджена діафрагмальна грижа, лобарна емфізема, напружена киста легені, секвестрація легень), яка досягає 25-50% та супроводжується високою частотою післяопераційних ускладнень. Лікарям будь-якого профілю, а особливо – педіатрам, необхідно вміти діагностувати ці вади та приймати правильну тактику невідкладної допомоги.

ІІ. Навчальні цілі:

Знати

• Тератогенез вад стравоходу та вад розвитку, що супроводжуються дихальною недостатністю.

• Особливості клініки та діагностики вад розвитку стравоходу.

• Особливості клініки та діагностики вродженої діафрагмальної грижі, лобарної емфіземи, напруженої кисти легені, секвестрації легень.

• Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання, стравоходу, діафрагми у новонароджених.

• Основні клініко-діагностичні критерії різних ступенів гострої дихальної недостатності.

• Основні фізіологічні показники гомеостазу дітей періоду новонародженості

• Строки та способи оперативних втручань при вадах розвитку, що супроводжуються дихальною недостатністю.

• Диференційну діагностику вад розвитку, що супроводжуються дихальною недостатністю.

Вміти

• зібрати акушерсько-неонатологічний анамнез новонародженого у матері в хірургічному аспекті;

• провести клінічне обстеження хворого з вродженими вадами розвитку, що супроводжуються дихальною недостатністю;

• провести необхідні діагностичні процедури та призначити специфічні рентгенологічні дослідження;

• провести невідкладну першу допомогу дітям з гострою дихальною недостатністю;

• визначити об’єм оперативного втручання для конкретного хворого;

• оцінювати та визначати напрямок перебігу захворювання на основі інтегрованої інтерпретації клінічних, лабораторних даних та інструментальних методів дослідження.