4

2012/2013н.р.

Феодальна роздробленість. Галицько-Волинське князівство

1. Феодальна роздробленість.

2. Галицько-Волинське князівство.

Рекомендована література:

1. Субтельний О. Украина. История. – К., 1994, с.50-53, 75-85.

2. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей (за ред.. Р.Д.Ляха)- К., 1998, с.48-64.

3. Грушевський М.С. Иллюстрированная история Украины. – К., 1996.

4. Савченко Н.Н., Филиппенко Р.И. Учебное пособие "История Украины: конспект лекций" для студентов - X.: Изд-во НФАУ, 2002. – с.13-20

Відеофільми:

- № 19 «Часи усобиць»;

- № 22 «Галицько-Волинське князівство»

1. Феодальна роздробленість

Роздробленість –закономірний етап у поступальному розвитку суспільства.

Наприкінці ХІ ст. у київській Русі посилюються відцентрові тенденції, в результаті було втрачено політичну єдність, почалися міжусобні війни. Останню спробу відновити могутність Русі зробив Володимир Мономах (113-1125рр), але після його смерті Русь остаточно розпадається на окремі самостійні князівства: Київське, Переяславське, Чернігово - Сіверське, Переяславське, Галицьке, Волинське…. Якщо у ХІІ ст. за літописними даними було 15 князівств, то у ХІІІ ст. – аж 50 !

Які були причини феодальної роздробленості?

1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення Русі (проживало більше 20 народів).

2. Зростання великого феодального землеволодіння, особливо вотчинного.

3. Панування натурального господарства.

4. Боротьба князів за київський престол (у 1146 – 1246рр у Києві змінилися 47 правителів).

5. Переміщення торгових шляхів (з Дніпра - Чорного моря до Середземномор’я) сприяло падінню значення Києва як торгового центру.

6. Посилення експансії степових кочовиків.

Найбільш руйнівного удару по Русі завдали монголо-татари. Історики по-різному оцінюють монголо-татарську навалу. Наприклад:

• Л.Гумільов, Б.Васильєв: ніякого іга не було, просто був союз Русі з Ордою;

• Б.Рибаков, П.Толочко : іго значно загальмувало розвиток слов’янських земель.

Монгольська держава утворюється на поч. ХІІІ ст., її засновником вважають хана Темуджіна (Чингіз-хана).

Перша зустріч руських військ з монголо-татарами відбулася 1223 р. на р. Калка (загинули 9/10 русько-половецького війська). Друга хвиля завоювання земель Русі пов’язана з ім’ям хана Батия. Монголо-татарське іго існувало на Русі до 1480 р.

Наслідки іга:

1. Руйнація міст: повністю були розорені 49 з 74 міст, перші 50 років іга на Русі не було побудовано жодного міста

2. Загальний занепад ремесла і торгівлі (назавжди зникли і не залишилось секретів такої техніки як емаль, чернь, скань).

3. Демографічні втрати.

4. Знищена значна частина феодальної еліти.

Сутність іга:

• в економічний сфері: система податей та повинностей;

• в політичній – Орда давала право князям на управління своїми землями (ярлики);

• у військовій – слов’янські князі повинні були надсилати свої війська для походів монгольських військ;

• в управлінській – ханські намісники стежили за порядком на слов’янських землях.