3. Наростання кризових явищ в соціально-економічній сфері в 60-80-х рр.

Прихід Л.І.Брежнєва до влади у 1964р. ознаменувався проголошенням економічної реформи, автором якої був Голова Ради Міністрів СРСР О.Косигін. Головна суть цієї реформи – введення обмеженого господарського розрахунку.

Косигінська економічна реформа 1965 р.

Позитивні чинники:

• розширення господарчої самостійності підприємств (госпрозрахунок);

• посилення економічних стимулів праці залежно від її результатів;

• створення фондів економічного стимулювання на підприємствах;оцінка діяльності підприємств не за валовою, а за реалізованою продукцією.

Негативні чинники:

• посилення централізації (були відновлені міністерства);

• відсутність конкуренції.

Реформа була спробою вмонтувати елементи економічного стимулювання в існуючу систему, в умовах адміністративно-командного управління економікою вона була приречена на невдачу. Економіка розвивалася екстенсивним шляхом.

Розвиток промисловості

Досягнення:

• високі темпи розвитку електроенергетики, будівництво АЕС;

• бурхливий розвиток вугільної нафтової, газової, хімічної промисловості, металургії, машинобудування;

• будівництво нових великих підприємств;

• зростання кількісних показників випуску промислової продукції.

Кризові явища:

• переважання виробництва засобів праці над виробництвом предметів споживання;

• наростаюче домінування зрівнялівки в оплаті праці;

• низька якість продукції;

• поступове уповільнення темпів росту;

• зменшення рентабельності підприємств; будівництво нових великих підприємств, комплексів, цехів (гігантоманія);

• недостатня механізація та автоматизація виробництва;

• вичерпання матеріальних та трудових ресурсів;

• неврахування центром економічних можливостей України , безвідповідальне ставлення до її природного середовища (будівництво великої кількості екологічно небезпечних підприємств у густонаселених районах, створення «штучних морів» на Дніпрі, в результаті чого на дні опинились родючі чорноземи і т. ін.).

Розвиток сільського господарства

Досягнення:

• зростання капіталовкладень в аграрний сектор;

• збільшено закупівельні ціни на с/г продукцію;

• введення гарантованої оплати праці колгоспникам;

• механізація сільськогосподарського виробництва;

• електрифікація колгоспів.

Кризові явища:

• розростання апарату управління сільським господарством;

• некомпетентне втручання центру в місцеві справи;

• недостатня кількість і низька якість с/г техніки;

• нераціональне використання земельних ресурсів;

• недбала переробка та зберігання врожаю, великі втрати при транспортуванні ;

• недостатній розвиток соціальної сфери села, поява неперспективних «умираючих» сел;

• низькі матеріальні стимули с/г праці;

• падіння темпів виробництва

Соціальна сфера

Кризові явища в соціальній сфері:

• відставання за якістю життя від європейських країн;

• дефіцит споживчої продукції;

• недостатні розміри пенсій;

• неспроможність вирішити житлову проблему;

• залишковий принцип фінансування соціальної сфери;

• низька якість медичних послуг;

• уповільнення темпів зростання прибутків населення;

• несприятлива демографічна ситуація ( зниження приросту населення, міграційні процеси, динаміка вікового складу розвивалась по лінії постаріння населення).