Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции маркетинг.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.32 Mб
Скачать

4. Способи визначення виборок для маркетингових досліджень:

1) простий випадковий вибір проводиться методом лотереї чи за допомогою таблиць випадкових чисел;

2) псевдовипадковий чи систематичний відбір, коли спочатку розраховують інтервал (відношення всієї сукупності до виборки). Потім вибирають число між одиницею і вибраним інтервалом, до якого поступово і додається вибраний інтервал;

3) середній відбір. При цьому вибирається мала кількість груп, що обєєднані якою-небудь загальною ознакою. Потім можливо відбирати з цих груп респондентів пропорційно чи не пропорційно їх чисельності.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ТЕХНІКУМ

ЛЕКЦІЯ

з дисциплін: «Маркетинг», «Основи маркетингу»

тема: "Маркетингове середовище"

Підготувала

викладач тевкун І.О.

м. Чернігів

Тема: маркетингове середовище

  1. Мікросередовище маркетингу.

  2. Макросередовище маркетингу.

  3. Взаємозв'язок мікро- і макромаркетингу.

1. Мікросередовище маркетингу

Мікросередовище маркетингу – це сили, що мають безпосереднє відношення до самої фірми і до її можливостей з обслуговування клієнтів.

Будь-яке підприємство, вирішуючи завдання задоволення попиту покупців на конкретному ринку і одержання прибутку, користується послугами постачальників, посередників. Ланцюг "постачальники-підприємство-посредники-покупці" складає ніби серцевину системи маркетингу. Крім того, успіх здебільшого залежить від ринкового оточення – конкурентів і громадськості.

Постачальники – це фірми, компанії чи індивідуальні підприємці, які забезпечують виробників необхідними ресурсами – сировиною, обладнанням, електроенергією, паливом тощо. апарат управління повинен вирішувати та прогнозувати діяльність своїх постачальників, у тому числі їхню платоспроможність, ціни, стабільність роботи, а також слід при цьому враховувати якість і надійність поставки тощо.

Маркетингові посередники – це фірми, організації чи окремі особи, які забезпечують для компанії просування, розподіл і продаж товарів на ринку. До них належать: агенти, брокери, оптові і роздрібні продавці, транспортні та складські організації, кредитні компанії, рекламні агентства.

Функції маркетингових посередників:

1. Допомагати компанії знайти покупців для їхніх товарів. Посередники організовують продаж виробів у місцях концентрації потенційних покупців, установлюють зручний час для купівлі та торгують широким асортиментом, щоб покупець не витрачав часу на пошук потрібних йому товарів, забезпечують інші послуги.

2. Просування товарів від виробників до споживачів. Воно включає складування, зберігання, транспортування товарів.

3. Забезпечення покупців необхідною інформацією. Організаціями, які надають фірмам допомогу у найефективнішому використанні засобів інформації, є рекламні агентства, маркетингові дослідні фірми, агентства друку, різні консультаційні фірми.

Покупці – кінцева мета для компанії з маркетинговою орієнтацією. Для задоволення їхніх потреб у товарах та послугах і встановлюються господарські зв'язки з постачальниками і посередниками. Виділяють п'ять типів ринку покупців:

1. Споживчий, учасниками якого є окремі покупці чи сім'ї, що купують товари і послуги для задоволення особистих потреб;

2. Індустріальний – участь беруть підприємства, організації, що купують товари і послуги для виробництва іншої продукції;

3. Посередницький – організації купують товари і послуги для подальшого перепродажу;

4. Урядовий – урядові установи закуповують товари і послуги для виробництва інших товарів чи для споживання;

5. Міжнародний – покупці знаходяться за кордоном, у тому числі індивідуальні покупці, виробники, посередники, уряд.

Конкуренти – невід'ємний елемент системи маркетингу. Вони впливають на вибір компанією ринків, маркетингових посередників, постачальників, на формування асортименту товарів і на весь комплекс маркетингової діяльності.

Громадськість – постійний елемент мікрооточення підприємства. Це будь-яка досить чітко визначена група людей, яка виявляє реальний чи потенційний інтерес до діяльності підприємства або може справити на неї певний вплив. Кожне підприємство має справу, насамперед, з такою категорією громадськості, інтереси якої співпадають з її інтересами. Це фінансові кола, які впливають на можливість одержання коштів (представники – банки, інвестиційні компанії, біржові маклери, власники акцій).

Але існують і такі громадські інститути, у яких підприємство, хоч воно і зацікавлене, може не зустріти відповідної позитивної реакції. Це засоби масової інформації. а також є такі групи населення, які виявляють інтерес до цього підприємства, але зовсім його не цікавлять. До них можна віднести різні товариства щодо захисту прав споживачів. Урядові та законодавчі органи також впливають на основні складові маркетингових програм: характеристики товарів, упаковку, ціни, рекламні засоби.