3. Конструктивна схема перекриття

Відповідно до вказівок стосовно компоновки перекриття та з урахуванням вихідних даних на проектування приймаємо розташування головних балок в поперечному напрямі будівлі, а другорядних – у поздовжньому. Крайніми опорами головних балок є цегляні стіни, а середніми – залізобетонні колони.

Крайніми опорами другорядних балок є також цегляні стіни, а середніми – головні балки.

Осі зовнішніх поздовжніх та поперечних стін розташовані на відстані 20 см від внутрішніх поверхонь стін. Змінюючи орієнтацію балок перекриття або величини польотів в межах рекомендованих можна скласти декілька варіантів конструктивних схем.

4. Попереднє визначення товщини плити і розмірів поперечного перерізу балок

Для попереднього визначення товщини плити можемо скористатися табл. 4. За вихідними даними кН/м². З урахуванням інтерполяції, попередньо прийнята товщина плити складає мм.

Прийняті розміри поперечних перерізів елементів перекриття подано у табл. 5. З урахуванням рекомендацій приймаємо наступні розміри поперечних перерізів елементів.

Таблиця 4

Попередні розміри поперечного перерізу елементів перекриття

Назва елементу	Поперечний переріз елементу (ескіз)	Висота елемента, мм	Ширина елемента, мм
Плита		=90	=1000
Другорядна балка		= =6000/12=500	= =500/2,5=200
Головна балка		= =7200/10=720	= =720/2,5=288

10

Р

ис. 3. План міжповерхового перекриття (варіант)

11

Рис. 4. Вантажні площі елементів перекриття для розрахунку:

1

– другорядної балки; 2 – плити; 3 – головної балки; 4 – колони

Таблиця 5

Прийняті розміри перерізів

товщина плити	см
розміри перерізу другорядної балки	см
розміри перерізу головної балки	см

Прийняті розміри є попередніми і в наступних розрахунках уточнюються залежно від величини згинаючих моментів.

Рис. 2. Прив’язки ділянок обпирання балок на зовнішні стіни

5. Розрахунок та конструювання плити

Елементи залізобетонного монолітного ребристого перекриття (плиту, другорядну і головну балку) розраховують окремо. Розрахунок елементів виконується відповідно до вказівок ДБН В.2.6 – 98:2009 [4, 5]. Клас бетону міцністю на стиск при проектуванні монолітних ребристих перекриттів приймається за таблицею 6 залежно від класу за умовами експлуатації конструкції (таблиця. 3.1, 4.1 [4, 5]).

Таблиця 6.

Класи умов експлуатації конструкцій залежно від характеристики оточуючого середовища і мінімальні класи бетону за міцністю на стиск

Класи умов експлуатації	Характеристика середовища. Приклади для ідентифікації класів	Мінімальний клас бетону
Відсутність ризику корозії або агресивної дії на бетон. Елементи конструкцій без армування або закладних деталей у неагресивному для бетону середовищі.
Х0	Усі умови, поза класами ХD, ХА, XF. Фундаменти без армування , що не піддаються перемінному заморожуванню і відтаванню. Внутрішні елементи будівель без армування.	С 8/10
Корозія арматури унаслідок карбонізації захисного шару бетону. Бетон з арматурою або іншими металевими елементами,що експлуатується на повітрі, а також піддається зволоженню.
ХС1	Суха або постійно волога. (Елементи конструкцій у середині приміщень, включаючи кухні, ванни і пральні в житлових будівлях. Бетон, що постійно знаходиться у воді).	С 12/15
ХС2	Волога, рідке висихання. (Елементи резервуаров для води (водосховищ). Елементи фундаментів.	С 16/20
ХС3	Помірно волога. (Елементи, до яких часто або постійно поступає зовнішнє повітря (наприклад, у відкритих павільйонах), елементи у внутрішних приміщеннях з підвищеною вологістю (у загальних кухнях , ваннах, пральнях, в приміщеннях закритих басейнів, у сільськогосподарських спорудах).	С 20/25
ХС4	Змінне зволоження і висихання. (Зовнішні елементи конструкцій, які безпосередньо зволожуються водою.)	С 25/30

Залізобетонні плити – це плоскі конструкції, товщина яких , значно менша ніж ширина та довжина .