1. Побудова податкової системи України

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому податковим законодавством порядку, становить податкову систему України (рис. 2).

До загальнодержавних податків і зборів належать:

1. податок на прибуток підприємств;

2. податок на доходи фізичних осіб;

3. податок на додану вартість;

4. акцизний податок;

5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6. екологічний податок;

7. плата за користування надрами;

8. плата за землю;

9. фіксований сільськогосподарський податок;

10. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

11. мито та деякі інші збори.

До місцевих податків належать:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

3. туристичний збір.

Суб’єкти господарювання сплачують також єдиний соціальний внесок, який встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

2. Принципи побудови податкової системи України

Податкове законодавство України ґрунтується на таких основних принципах::

1. загальність оподаткування - кожна особа зобов’язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є;

2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

3. невідворотність настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

4. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням потреб держави;

5. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

6. стабільність - податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Лекція 10. Бюджет і бюджетна система

1. Сутність бюджету та бюджетного дефіциту.

2. Побудова бюджетної системи України.

1. Сутність бюджету та бюджетного дефіциту

Державний бюджет – це одна із найважливіших ланок державних фінансів. За допомогою державного бюджету здійснюється мобілізація і використання фінансових ресурсів державою.

Бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами влади протягом бюджетного періоду.

Будь-який бюджет складається з двох частин – доходної і видаткової. Якщо видатки бюджету перевищують його доходи, то такий стан називають дефіцитом бюджету. Якщо доходи бюджету перевищують його видатки – профіцитом. Бюджетний дефіцит класифікується:

1. за формою прояву:

• відкритий дефіцит – офіційно зафіксований дефіцит;

• прихований дефіцит – дефіцит, який офіційно не зафіксований, але реально існуючий внаслідок невиправданого завищення доходної частини бюджету, або заниження видаткової;

2. за причинами виникнення:

• свідомий дефіцит – пов’язаний з політикою помірного оподаткування, коли держава свідомо встановлює низькі податки для суб’єктів господарювання для стимулювання їхнього розвитку;

• вимушений дефіцит – стан, коли навіть високий рівень оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходами.

Наявність дефіциту бюджету для держави – це завжди небажане та негативне явище. В основі бюджетного дефіциту лежить одна причина – намагання використати коштів більше, ніж є реальних доходів. Джерелами фінансування дефіциту бюджету є внутрішні та зовнішні запозичення, а також продаж державного майна.