1. Суть і види податків

Основним джерелом доходів держави в цивілізованому суспільстві є податки і збори.

Податки і збори – це обов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками відповідно до законодавства.

Податки виконують дві функції: фіскальну і регулюючу. За допомогою фіскальної функції податків формуються фінансові ресурси держави. За допомогою регулюючої функції податків здійснюється вплив держави на різні сторони діяльності платників. Обидві функції податків взаємозв’язані. Держава, проводячи фінансову політику, може посилювати або послаблювати значення тієї чи іншої функції. Якщо державі необхідно збільшити надходження до бюджету, зростає значення фіскальної функції. Якщо діяльність держави спрямована на прискорення темпів економічного зростання, зростання обсягу інвестицій в економіку тощо, більшого значення набуває регулююча функція податків.

Залежно від механізму оподаткування, податки поділяються на прямі і непрямі. Прямі податки – це податки, коли оподатковується прибуток, земля, капітал, дохід. До прямих податків належать: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю та інші.

Величина непрямого податку включається в ціну товару і сплачується при його купівлі. До непрямих податків належать податок на додану вартість (ПДВ), акцизний податок, мито.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавні податки і збори встановлюються Податковим Кодексом. Їх сплата є обов’язковою на всій території країни. Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати на території відповідної територіальної громади. Податковий Кодекс лише встановлює перелік місцевих податків і зборів та граничні розміри їх ставок, об’єкт і базу оподаткування, порядок обчислення і строки сплати.

2. Методи ухилення від сплати податків

Будь-яка влада прагне збільшувати надходження до бюджету за рахунок податків. Однак потрібно враховувати, що при зростанні податкового тягаря платники податків прагнутимуть ухилитися від сплати податків.

Існує декілька способів ухилення від сплати податків:

• легальний вихід зі складу платників податків. Людина перестає займатись діяльністю, що оподатковується за високими ставками;

• приховування доходів від оподаткування. Відбувається тоді, коли людина частину зароблених коштів не декларує. І чим більша ймовірність не виявлення такого факту та чим менші штрафні санкції за це порушення передбачені, тим спокуса не задекларувати свої доходи буде більшою;

• переміщення діяльності в тіньову економіку. Під тіньовою економікою розуміється процес створення нової вартості, яка документально не засвідчена при обчисленні ВВП, а отже, не обліковується офіційною статистикою;

- переміщення діяльності в зону з пільговим оподаткуванням. Таке переміщення може носити як легальний характер, коли людина чи організація переїздить з одного місця проживання в інше, де існують менші податки, або нелегальний характер, у випадку переміщення капіталу за кордон (наприклад в офшорні зони) і пов'язане з цим приховування доходів від оподаткування.

Всі ці методи ухилення від сплати податків призводять до того, що із ростом величини і кількості податків доходи бюджету зростають лише до певної межі. Коли податковий тиск перейде певне значення, доходи бюджету падатимуть внаслідок того, що все більше платників буде уникати сплати високих податків. Залежність між величиною податкової ставки і обсягом податкових надходжень виражена кривою Лаффера (рис. 1).

Лекція 9. Податкова система України

1. Побудова податкової системи України.

2. Принципи побудови податкової системи України.