Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції Фінанси.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
774.92 Кб
Скачать

2. Структура державних фінансів

В кожній державі накопичуються певні фінансові ресурси, які можуть перебувати в користуванні суб’єктів господарювання, населення, благодійних і спонсорських організацій, держави.

Державні фінанси – це частина фінансових ресурсів, які є в наявності у державі. Державні фінанси України мають таку структуру:

  1. Зведений бюджет України – це сукупність показників усіх бюджетів держави.

  2. Фінанси державного сектора економіки – це сукупність фінансових ресурсів, якими володіють підприємства та організації, що перебувають у державній і комунальній формах власності.

  3. Державні централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення – це сукупність фондів грошових коштів, які використовуються на певні цілі (наприклад Пенсійний фонд)

  4. Резервні та страхові фонди держави – це грошові ресурси, які резервуються державою для забезпечення фінансування непередбачених витрат.

  5. Правові засади державних фінансів – це сукупність законів, постанов, указів та інших нормативних актів, які регулюють діяльність державних фінансів.

  6. Апарат управління фінансами – установи, які створені в державі для забезпечення ефективного управління державними фінансами (Міністерство економіки, Фонд державного майна та інші).

3. Моделі побудови державних фінансів

Державні фінанси можуть бути побудовані за такими моделями:

1) За послідовністю розподілу ВВП:

  • Модель ринкової економіки.

  • Модель адміністративної економіки.

2) За рівнем державної централізації ВВП.

  • Американська модель (рівень державної централізації 25-30% ВВП) Модель заснована на максимальному рівні самозабезпечення фізичних і самофінансування юридичних осіб. Державне втручання в економіку зведене до мінімуму.

  • Західноєвропейська модель (35-45%) – характеризується помірним рівнем централізації ВВП. Модель передбачає паралельне функціонування державних і приватних установ у соціальній сфері.

  • Скандинавська модель (50-60%) Модель характеризується розгалуженою державною соціальною сферою. Така модель можлива лише за умов високого рівня довіри до держави, свідомості народу і відповідного ставлення до праці.

Лекція 4. Фінансова система

1. Поняття фінансової системи.

2. Організаційна структура фінансової системи.

1. Поняття фінансової системи

Фінансова система держави є відображенням форм і методів використання фінансів в економіці. За внутрішньою будовою, фінансова система – це сукупність відокремлених, але взаємозв’язаних між собою сфер фінансових відносин. За організаційною структурою, фінансова система - це сукупність фінансових органів, які здійснюють управління грошовими потоками.

До сфер фінансової системи включають: державні фінанси, фінанси суб’єктів господарювання, міжнародні фінанси, фінансовий ринок, а також страхування. Кожна із сфер фінансової системи складається із окремих ланок.

Сфера державних фінансів характеризує фінансову діяльність держави і включає:

  • державний і місцевий бюджети

  • державні цільові фонди;

  • фінанси державного сектору економіки;

  • державний кредит.

Сфера фінансів суб’єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств та складається з таких ланок:

    • фінанси комерційних підприємств і організацій;

    • фінанси некомерційних установ;

    • фінанси домогосподарств.

Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні і складається з ланок:

    • фінанси міжнародних організацій та фінансово-кредитних установ;

    • міжнародний фінансовий ринок.

Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару та складається з таких ланок:

    • ринок грошей;

    • ринок кредитних ресурсів;

    • ринок цінних паперів;

    • ринок фінансових послуг.

Відособленою ланкою фінансової системи є страхування, яке відображає перерозподільні відносини між суб’єктами господарювання з метою зменшення ризиків господарської діяльності та включає такі ланки:

    • соціальне страхування;

    • майнове страхування;

    • особисте страхування;

    • страхування підприємницьких ризиків;

    • страхування відповідальності.