1. Сутність та суб’єкти міжнародних фінансів

Міжнародні фінанси – це сукупність перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з формуванням і використанням на міжнародному рівні фондів фінансових ресурсів.

Міжнародні фінансові відносини виникають у зв’язку з рухом грошових потоків між національними суб’єктами різних країн:

• між підприємствами;

• між урядами країн;

• між підприємствами і урядами;

• між громадянами і урядами.

Взаємовідносини між підприємствами виникають в процесі купівлі-продажу товарів суб’єктами господарювання з різних країн. Взаємовідносини між урядами з різних країн виникають у сфері державного кредиту, коли одна країна є позичальником, інша – кредитором. Аналогічний характер мають взаємовідносини з урядом певної країни юридичних і фізичних осіб інших країн.

У сфері міжнародних фінансів, крім національних суб’єктів – держави, підприємств і громадян, виділяються наднаціональні суб’єкти – міжнародні організації та міжнародні інституції. Провідними міжнародними організаціями є: Організація Об’єднаних Націй, Європейський Союз. До міжнародних фінансових інституцій належать Міжнародний валютний фонд (МВФ), група Світового банку та Банк міжнародних розрахунків.

Отже, суб'єктами міжнародних фінансів є:

— держави;

— міжнародні організації;

— міжнародні фінансові інституції;

— юридичні особи (транснаціональні корпорації (ТНК), транс­наці­­ональ­ні банки, фінансово-кредитні інститути, біржі);

— фізичні особи.

2. Міжнародний фінансовий ринок

Об'єктивною основою розвитку міжнародного фінансового ринку є закономірності кругообігу капіталу. У деяких місцях виникає надмірна пропозиція тимчасово вільних капіталів, в інших постійно виникає попит на них. Міжнародний фінансовий ринок вирішує цю суперечність на рівні світової економіки.

В структурі міжнародного фінансового ринку можна виділити такі найважливіші елементи:

- міжнародний валютний ринок;

- міжнародний ринок кредитних ресурсів;

- міжнародний ринок цінних паперів.

Міжнародні валютні ринки – це сфера ринкових відносин, де здійснюється купівля та продаж іноземної валюти або цінних паперів в іноземній валюті на основі попиту і пропозиції. Учасниками валютних ринків є банки, валютні біржі, брокерські фірми, зовнішньоторговельні та виробничі компанії, міжнародні валютно-кредитні й фінансові організації, а також валютні спекулянти.

Міжнародний ринок кредитних ресурсів – сфера ринкових відносин, де здійснюється рух позикового капіталу між країнами на умовах повернення та платності, формується попит і пропозиція кредитних ресурсів та позикового капіталу.

Міжнародний ринок цінних паперів спеціалізується на емісії цінних паперів (первинний ринок) і їх купівлі-продажу (вторинний ринок). В структурі ринку цінних паперів вирізняють ринок єврооблігацій, євроакцій, євровекселів.

Лекція 26. Міжнародні фінансові організації

1. Призначення міжнародних фінансових організацій.

2. Міжнародний валютний фонд.

3. Група Світового банку.

1. Призначення міжнародних фінансових організацій

У сучасному світовому господарстві, міжнародних фінансово-економічних і валютно-кредитних відносинах помітну роль відіграють міжнародні фінансові організації. Основними функціями міжнародних фінансових організацій є регулювання міжнародних валютно-кредитних та фінансових відносин, реалізація фінансових проектів.

Метою діяльності міжнародних фінансових організацій є: - стабілізація і розвиток системи міжнародних фінансів та світової економіки в цілому; - міждержавне валютне та кредитно-фінансове регулювання; - розробка та координування стратегії й тактики розвитку світової валютно-фінансової системи та кредитної системи; - акумуляція фінансових ресурсів та їх використання з метою забезпечення стабільності національного, регіонального та світового економічного розвитку.

Міжнародні фінансові організації поділяються на глобальні та регіональні. До глобальних організацій належать Міжнародний валютний фонд (МВФ), група Світового банку, Світова організація торгівлі (СОТ). До регіональних міжнародних фінансових організацій належать насамперед регіональні банки розвитку (наприклад, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР)) і регіональні валютно-кредитні та фінансові організації (наприклад, Європейський центральний банк (ЄЦБ)).