3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
Основним завданням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності, є організація та здійснення відповідного виду страхування.
Фінансування Фонду здійснюється за рахунок:
- внесків роботодавців;
- прибутку від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
- штрафних санкцій за порушення законодавства з безпеки праці;
- добровільних внесків та інших пожертвувань.
Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
2) страхової виплати одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Лекція 20. Сутність і класифікація страхування
1. Необхідність страхування.
2. Суб’єкти страхування.
3. Форми та класифікація страхування.
1. Необхідність страхування
Страхування – сукупність особливих перерозподільчих відносин між учасниками даною процесу, пов'язаних з формуванням за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для покриття можливих збитків у зв'язку з настанням страхового випадку.
Страховий випадок – подія, що реально сталася (аварія, пожежа, повінь) та передбачена договором про страхування.
В результаті стихійного лиха чи певної непередбачуваної події фізичним та юридичним особам може бути завданий збиток. При цьому постає питання про джерело відшкодування втрат. Таких джерел може бути два. По-перше, збитки можуть покриватися за рахунок фінансових ресурсів підприємства. Якщо збитки великі, це може призвести до скорочення приросту виробництва, масштабів діяльності, або повної зупинки виробництва. Другий варіант полягає у створенні спеціальних цільових фондів, призначених для відшкодування збитків. Такі фонди можуть створювати самі підприємства (резервні страхові фонди), або спеціальні організації – страхові компанії.
2. Суб’єкти страхування
Організація страхової справи засновується на виділенні суб'єктів страхування (рис. 4):
Страховик — юридична особа – страхова компанія, що діє на підставі відповідної ліцензії і бере на себе зобов'язання щодо створення страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування.
Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.
Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку.
Страхувальником і застрахованим може виступати одна і таж особа (особа застрахувала своє майно) чи дві різні особи (підприємство застрахувало здоров'я своїх робітників).