2. Видатки місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві групи: видатки, які враховуються та які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

До видатків, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) державне управління сільського, селищного, міського, районного і обласного значення;

2) освіту (дошкільну, загальну середню);

3) охорону здоров'я;

4) соціальний захист та соціальне забезпечення;

5) державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури тощо);

6) державні програми розвитку фізичної культури і спорту.

До видатків, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) місцеву пожежну охорону;

2) позашкільну освіту;

3) місцеві програми соціального захисту та соціального забезпечення;

4) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

5) культурно-мистецькі програми місцевого значення;

6) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

7) транспорт, дорожнє господарство (експлуатацію дорожньої системи місцевого значення, будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення);

8) програми природоохоронних заходів місцевого значення;

9) інші програми, пов'язані з виконанням власних повноважень, затверджені відповідною місцевою радою.

Лекція 17. Система спеціальних цільових фондів держави

1. Економічна сутність державних цільових фондів.

2. Класифікація державних цільових фондів.

1. Економічна сутність державних цільових фондів

До сфери державних фінансів відносять зокрема державні цільові фонди. Їх головною особливістю є те, що вони мають чітко виражені джерела формування і напрями використання. Ці фонди формуються для соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, для забезпечення необхідного рівня життя у випадку тимчасової втрати працездатності, настання безробіття, для розв'язання пріоритетних завдань, які потребують особливої уваги з боку держави і стосуються забезпечення фінансовими ресурсами заходів щодо прискорення науково-технічного прогресу, впровадження інноваційних технологій, виробництва нових видів продукції тощо.

Головне призначення державних цільових фондів полягає у:

— забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати пенсій та субсидій, фінансування соціальної інфраструктури;

— сприянні економічному розвитку держави за допомогою фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

— фінансуванні природоохоронних заходів;

— наданні позик та кредитів.

Джерелами доходів державних цільових фондів є:

- обов'язкові відрахування юридичних і фізичних осіб;

- доходи від інвестування власних коштів;

- добровільні внески, спонсорська допомога;

- бюджетне фінансування.

2. Класифікація державних цільових фондів

Залежно від джерел фінансування, державні цільові фонди поділяються:

1. бюджетні – фонди, що входять до складу та фінансуються з державного бюджету (Фонд соціального захисту інвалідів, Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву)

2. позабюджетні – фонди, що не входять до складу державного бюджету і мають самостійні джерела доходів (наприклад, Пенсійний фонд України).

Залежно від строку функціонування, державні цільові фонди поділяються на дві групи:

1) постійні фонди, створення яких пов'язане з виділенням окремих функцій держави (соціальний захист, фінансування наукових досліджень тощо);

2) тимчасові фонди, що формуються з метою прискореного розв'язання актуальних проблем. Вони створюються за конкретної потреби і після вирішення питання припиняють діяльність (наприклад, Чорнобильський фонд «Укриття»).

За рівнем управління, цільові фонди поділяються:

1) загальнодержавні – створюються на загальнодержавному рівні з метою фінансування державних програм;

2. місцеві – формуються місцевими органами самоврядування для фінансового забезпечення місцевих програм.

За цільовим призначенням, державні цільові фонди поділяються:

1. соціальні – створюються для фінансового забезпечення надання соціальних гарантій населенню (Пенсійних фонд України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України);

2. науково-дослідні – створюються для фінансування наукових досліджень (наприклад, Державний фонд фундаментальних досліджень)

3. військові – створюються для фінансування оборони країни чи участі держави у військових операціях за кордоном;

4. кредитні – створюється для надання державою кредитів (наприклад, Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву);

5. страхові – створюються для формування страхових резервів держави (наприклад, Резервний фонд).

В Україні найбільшого поширення набули загальнодержавні соціальні позабюджетні фонди, що мають постійний характер.

Лекція 18. Пенсійний фонд

1. Необхідність пенсійного забезпечення громадян.

2. Завдання та джерела формування коштів Пенсійного фонду України.

3. Напрямки використання коштів Пенсійного фонду України.