- •Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін «Педагогіка»
- •Навчально-методичний план
- •Тема 1. Загальна характеристика сенсорно-перцептивних процесів
- •Основні характеристики когнітивної сфери особистості.
- •Відчуття і сприймання як різні (за повнотою та глибиною) рівні пізнавальної діяльності індивіда.
- •Основні характеристики сенсорного образу.
- •Модальність (якість) відчуття.
- •Цілісність та структурність сприймання, різні тлумачення їхніх механізмів.
- •Теорії і методи дослідження сприймання.
- •Тема 2. Увага.
- •1. Основні підходи до визначення уваги. Психологічні теорії уваги. Функції уваги.
- •2. Якості уваги. Проблема їх класифікації. Види уваги залежно від її спрямованості та зосередження. Властивості уваги. Експериментальне вивчення уваги.
- •3. Розвиток і формування уваги. Деякі вікові особливості розвитку уваги. Шляхи формування властивостей уваги.
- •1. Психологічна активність і форми її прояву. Усвідомлюване і неусвідомлюване в пізнавальній діяльності. Установка і діяльність. Психічна саморегуляція, довільне і мимовільне в саморегуляції.
- •2. Фізіологічні умови уваги. Уявлення про увагу в класичній та сучасній фізіології.
- •Тема 3 пам'ять
- •1. Загальна характеристика пам’яті. Види пам’яті. Проблема класифікації пам’яті. Образна, словесно-логічна, довільна і мимовільна пам'ять.
- •Оперативна пам'ять. Взаємозв’язок короткочасної та довготривалої пам’яті. Психологічна характеристика властивостей пам’яті.
- •Процеси пам’яті
- •Деякі вікові та індивідуальні особливості пам’яті.
- •1. Психологічні теорії пам’яті; підходи до проблем та вивчення пам’яті.
- •2. Явище ремінісценції.
- •3. Клінічні порушення пам’яті.
- •Тема 4. Мислення
- •1. Загальна характеристика мислення. Функції мислення. Розумові дії.
- •2. Операціональний склад мислення: аналіз – синтез, порівняння, узагальнення – конкретизація, абстрагування – індивідуалізація.
- •3. Словесно-образний підхід у процесі мислення. Фактори вибірковості мисленнєвого процесу. Репродуктивні та продуктивні компоненти мислення. Види мислення.
- •4. Природа індивідуальних відмінностей у мисленні. Поняття «когнітивного стилю». Особистісні типи мислення.
- •1. Основні положення теорій мислення м.Сеченова, л.С.Виготського, с.Л.Рубінштейна, п.Я.Гальперіна, г.С.Костюка.
- •2. Основні положення суб’єктивного підходу до дослідження мислення (л.М.Веккер, о.Ю.Артем’єва та ін.) Фазний характер процесу мислення. Поняття «проблемної ситуації» та «задачі».
- •3. Поняття «мова» та «мовлення». Функції мовлення. Поняття «внутрішнього мовлення». Мова і свідомість. Психолінгвістика.
- •Тема 5. Уява і уявлення у творчій діяльності
- •1. Поняття про уявлення та уяву. Класифікація уяви та уявлення. Види і прийоми уяви.
- •2. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси. Уява та фантазія. Розвиток уяви.
- •3. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач.
- •1. Творче натхнення. Творчий тренінг.
- •2. Загадки та проблеми свідомості. Поняття про свідоме і підсвідоме.
- •3. Самосвідомість особистості. Психологічні механізми розуміння і усвідомлення. Самоконтроль у сфері психічних явищ.
- •Тема 6. Предмет та завдання психології особисості. Розвиток психіки та становлення особистості. Психологічна структура особистості
- •1. Предмет та основні завдання сучасної психології особистості. Визначення та співвідношення ключових понять: людина, суб’єкт, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
- •3. Психологічна природа особистості. Внутрішні суперечності як рушійні сили особистісного зростання. Психологічний зміст понять «розвиток», «розвиток психіки» і «розвиток особистості».
- •4. Соціалізація: поняття, сутність і зміст. Фактори формування особистості.
- •5. Основні моделі вікового розвитку людини. Вікова періодизація розвитку людини. Показники виникнення особистості (за о.Леонтьєвим, б.Ананьєвим та ін.).
- •1. Концепції психосексуального розвитку (з.Фрейд), психосоціального розвитку (е.Еріксон), інтелектуального розвитку (ж.Піаже, л.Виготський тощо).
- •2. Спрямованість особистості: поняття, сутність, зміст, види. Потреби і нужда. Інтереси, особистісні прагнення, настанови.
- •Тема 7. Свідомість, самосвідомість та рефлексивні характеристики особистості. Гармонія та відхилення у розвитку особистості. Методологічні засади сучасних теорій особистості
- •3. Рефлексія в особистісному зростанні.
- •4. Життєвий шлях і життєвий світ особистості. Смислова сфера особистості у різних психологічних концепціях.
- •1. Стать: поняття, сутність, види та психологічна характеристика. Стать біологічна і психологічна. Чоловіча та жіноча особистість.
- •2. Гармонія та відхилення у розвитку особистості. Поняття про особистісну норму. Особистість і агресія.
- •3. Методологічні засади психоаналітичних та неопсихоаналітичних теорій. Аналітична психологія. Індивідуальна психологія. Феноменологічна психологія.
- •Тема 8. Загальна характеристика афективної сфери особистості. Принципи та методи психології емоцій. Емоційні стани і фактори їх регуляції
- •1. Походження та функції емоцій. Емоції та розвиток особистості. Мотивація та емоції. Емоції і свідомість. Емоції та почуття.
- •2. Емоції та тіло людини. Психосоматика.
- •3. Психологічна характеристика, природа та властивості емоцій і почуттів. Онтогенез емоційної сфери людини. Прояви емоцій та почуттів у поведінці людини.
- •4. Поняття емоційного стану в психології. Види емоційних станів та їх характеристики. Методи вивчення емоційних станів та емоційності особистості.
- •5. Стрес та його характеристика. Види та наслідки стресів. Профілактика стресу.
- •1. Принципи та методи психології емоцій. Взаємодії компонентів емоцій. Утворення емоційних комплексів, емоційної комунікації.
- •2. Теорії емоцій. Співвідношення емоцій і поведінки.
- •3. Умови виникнення фрустрації. Реакцій на фрустрацію. Депривація.
- •Тема 9. Теорії волі. Функціональне призначення афективної сфери. Вольові якості особистості
- •3. Склад і структура вольових якостей. Загальні властивості вольових якостей: широта, сила, стійкість. Класифікація вольових якостей.
- •2. Розвиток вольових якостей особистості. Патологія волі. Порушення доцільності дій.
- •Тема 10. Проблеми та методологічні основи структурного аналізу діяльності
- •1. Порівняльний аналіз психологічних теорій діяльності.
- •2. Психологічний аналіз понять-цілей, потреб, мотивів, мотивацій діяльності та поведінки особистості.
- •3. Психологічний аналіз потребнісно-мотиваційної, операційної, інформаційної та регулятивної підсистем діяльності та поведінки особистості.
- •5. Операційна підсистема діяльності та поведінки особистості: поняття і складові. Співвідношення понять «знання», «навички» та «вміння». Формування навичок і вмінь.
- •7. Інформаційна основа діяльності. Поняття про два інформаційні плани. Сутність понять в інформаційній підсистемі.
- •1. Характеристика основних видів діяльності та зумовленість ефективності діяльності особистісними та індивідуально-психічними якостями.
Львівський інститут менеджменту Кафедра гуманітарних дисциплін «Педагогіка»
/короткий конспект лекцій/
Затверджено
на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін
Протокол №1 від 29 серпня 2012 р.
ЛЬВІВ 2012
Психологія / короткий конспект лекцій. –ЛІМ.- 2012, ___ с.
Укладачі:– к.пед.н., ст. викл. Лобода В.В.
“Психологія” рекомендована для бакалаврів вищих навчальних закладів. Запропонований курс передбачає опанування комплексом знань про людину та її психіку, досліджувані в процесі філо- та онтогенезу; зовнішнє психічне як носія психоенергетичного потенціалу і впливу; внутрішнє психічне, яке перебуває на несвідомому, підсвідомому, свідомому і надсвідомому рівнях, його вплив на життєдіяльність людини; людину як особистість та індивідуальність; людину як власне «Я», соціальну роль, зовнішнє психічне; питання розроблення технологій взаємодії індивіда з власною психікою з метою її збереження й захисту; відновлення психоенергетичного потенціалу, саморозвитку й подальшого самовдосконалення; взаємодію людини із зовнішнім психічним і зміну останнього тощо.
ВСТУП
Психологія – одна з наук про людину, людські спільноти, їхнє життя й діяльність. Вона вивчає закономірності, механізми, умови, чинники та особливості розвитку й функціонування психіки, її взаємодію з внутрішнім і зовнішнім психічним, а також сутність і зміст останніх. У наш час психологія одержала змогу для подальшого наукового продуктивного розвитку в різних напрямах.
На жаль, нині досягнення психологічної науки дуже повільно, з певним острахом запроваджують у життя українського суспільства, а часом і зовсім ігнорують. Важливі рішення, і навіть закони, по-перше, приймають без попередньо проведеної психологічної експертизи, унаслідок чого вони «не спрацьовують», оскільки або суперечать психологічним закономірностям, або не враховують психологічних особливостей індивідуальної психіки окремих громадян і соціальної психіки різних людських спільнот, або ігнорують їх, або, навпаки, зумовлюють психологічне неприйняття. По-друге, фактично нема психологічного супроводу їхнього впровадження в життя й діяльність суспільства.
Щоб докорінно змінити наше суспільство, мобілізувати його потенціал на розбудову правової, заможної держави, необхідно змінити світовідчуття, світосприймання і світорозуміння всіх її громадян, наповнити їхню свідомість і самосвідомість відповідним змістом. А це під силу лише тим, хто добре озброєний психологічними знаннями, навичками і вміннями.
Серед усіх галузей психології особливе місце належить загальній психології, оскільки вона пов’язана з усіма іншими. Це галузь психологічної науки, предметом дослідження якої є загальні закономірності, тенденції, особливості розвитку психіки у філо- та онтогенезі, а також теоретичні методи й принципи психології, її основні поняття та категоріальний апарат. Психологія вивчає пізнавальну і практичну діяльність; загальні закономірності відчуттів, сприйняття, пам’яті, уяви, мислення, психологічну саморегуляцію; диференціально-психологічні особливості особистості; характер і темперамент, провідні мотиви поведінки тощо. Отож результати досліджень у галузі загальної психології – фундаментальна основа розвитку всіх галузей і розділів психологічної науки.
Методологічну основу психології становить учення про психіку і світ психічних явищ людини, про принципи психології, про найбільш загальні підходи до пізнання людини з метою її навчання, виховання, розвитку, підготовки до життєдіяльності, здійснення психологічного впливу на неї тощо.