Критерії вибору „хорошої моделі”:

• простота моделі (така модель містить невелику кількість керованих змін);

• однозначність моделі;

• якомога більш наближена до реальної моделі;

• відповідність економічної теорії;

• прогнозові якість (тобто всі прогнози повинні підтверджуватися реальністю), статистична значущість моделі.

При цьому виділяються фактори або чинники моделі:

1. змінні задачі або моделі (керовані і некеровані): керовані змінні завжди можуть змінюватися управлінськими установами, некеровані змінні не можуть змінюватись ззовні, але вони мають дуже великий вплив на модельовану діяльність;

2. технологічні параметри;

3. показники ефективності;

4. зв’язки між ними.

Економіко-математичне моделювання є основою застосування математичних методів і обчислювальної техніки в економіці; економіко-математичне моделі будуються і досліджуються за допомогою економіко-математичних методів, цілого комплексу економічних і математичних дисциплін: економічна і математична статистика; економетрія (наука про побудову і аналіз математичних моделей реальних економічних явищ на базі реальної статистики); дослідження операцій (методи прийняття оптимальних рішень) → математичне програмування; економічна кібернетика.

Приклад моделі. Яким чином запланувати виробництво продукції та її розподіл на майбутній 4-тижневий період на базі тижневих даних, враховуючи:

1. необхідне сезонне накопичення матеріально – товарних запасів за умов планового періоду;

2. оптимальну величину складських запасів;

3. оптимальний обсяг відвантажувальних партій для найбільш вигідних транспортних тарифів?

Було розроблено 5 моделей:

• прогнозна модель – величина попиту по кожному виду товару на плановий період;

• модель складських запасів – на базі даних прогнозу попиту розраховано мінімально необхідний обсяг виробництва та оптимальний рівень запасів на складах;

• модель річного планування – на базі даних прогнозу річного обсягу збуту відділу реалізації розраховано обсяг виробництва і рівень запасів для кожного 4-тижневого періоду протягом року;

• модель планування виробництва – на кожні 4 тижні прораховані необхідні обсяги виробництва з урахуванням вимог запасів за річним планом, вимог складських запасів;

• модель розподілу – за прогнозом обсягів збуту, даних про складські запаси та за планом виробництва складено план розподілу продукції на складах.

3. Класифікація економіко-математичних моделей

Економіко-математичні моделі можна класифікувати за такими ознаками:

1. призначення;

2. ступінь невизначеності, випадковості (імовірності);

3. спосіб описання : аналітична чи за допомогою мережі;

4. спосіб врахування зміни процесу щодо часу;

5. точність математичного відображення розглянутихх явищ;

6. відкриті або закриті моделі по відношенню до зовнішнього впливу

• За призначенням моделі доцільно розбити на чотири класи: імітаційні; балансові; мережі; оптимізаційні.

• За ступенем ймовірності моделі розділяються на два типи:

- імовірні (стохастичні), параметри яких та зовнішні зміни носять випадковий характер;

- детерміновані, в яких ігнорується випадковий характер зміни параметрів.

• За способом опису моделі діляться на три класи:

- аналітичні, в яких показники описуються математичними формулами або системою формул;

- економетричні (статистичні), які призначенні для аналізу і прогнозування досліджуваних економічних явищ в умовах невизначеності вхідних даних і реалізуються методами математичної статистики;

- мішані, в яких найбільш прості блоки описуються аналітичними залежностями, а в інших блоках, де опис аналітичними формулами може привести до значних викривлень, використовується економетричне моделювання.

• За способом врахування зміни процесу у часом моделі розділяються на три класи:

- статичні, у яких передбачається, що вхідні параметри не змінюються у часі;

- багатокрокові, у яких час протікання процесу ділиться на "кроки" (інтервали) і в рамках одного кроку процес розглядається статичним;

- динамічні, де враховується безперервна зміна часу.

• За точністю математичного відображення досліджуваних явищ моделі діляться на дві групи:

- лінійні, залежності в яких мають змінні у першому степені, та не включають їх обернених величин та добутки змінних записуються у вигляді лінійних комбінацій цих змінних;

- нелінійні.

• За ступенем відкритості або замкненості моделі щодо зовнішнього впливу