- •Шкала оцінювання
- •Економетрика Зміст дисципліни за темами Тема 1. Концептуальні аспекти економетричного моделювання економіки
- •Тема 2. Принципи побудови економетричних моделей. Парна та множинна лінійна регресія
- •Тема 3: Нелінійні економетричні моделі
- •Тема 4. Фіктивні змінні в економетричних моделях
- •Тема 5. Мультиколінеарність
- •Тема 6. Автокореляція залишків
- •Тема 7. Гетероскедастичність залишків
- •Приклади типових завдань
- •Тема: Соціально – економічні системи, методи дослідження та моделювання
- •2. Математична модель економічного об’єкту
- •Критерії вибору „хорошої моделі”:
- •3. Класифікація економіко-математичних моделей
- •4. Основні етапи економіко – математичного моделювання
- •Економетрика
- •2. Об'єкт, предмет, мета і завдання економетрії
- •3. Основні етапи економетричного аналізу
- •4. Економічні задачі, які розв'язують за допомогою економетричних методів
- •5. Основні етапи зародження та розвитку економетрії
- •Тема: Регресійні моделі
- •1. Поняття регресії
- •2. Парна лінійна регресія
- •3. Метод найменших квадратiв (мнк)
- •4. Дисперсійний аналіз моделі
- •Лабораторна робота №1 «Економетрична модель простої регресії»
- •1. Постановка задачі.
- •3. Розрахунок моделей
- •Знаходження оцінок параметрів моделі методом найменших квадратів
- •5. Графік моделі у „хмарі” розсіювання
- •6. Дисперсійний аналіз лінійної моделі:
- •7. Значущість оцінок параметрів і моделі:
- •8. Прогноз:
- •9. Аналіз лінійної моделі:
- •Лабораторна робота № 2 « Модель множинної лінійної регресії»
- •Тема: Нелінійні моделі
- •1. Нелінійні регресії
- •2. Нелінійні регресії 1-го класу
- •2.1. Поліноміальна модель
- •2.2. Гіперболічна модель
- •3. Нелінійні регресії 2-го класу
- •3.1. Показникова моделі
- •3.2. Степенева модель
- •3.3. Напівлогарифмічні моделі
- •Лінійно – логарифмічна модель
- •3.4. Виробнича функція Кобба – Дугласа
- •4. Врахування випадкового відхилення
- •Лабораторна робота №1 “Методи прогнозування цінової динаміки”
- •1. Лінійна регресія
- •2. Нелінійна регресія
- •2. Порядок визначення оптимальної прогностичної моделі
- •Іншим показником якості моделі є вибірковий коефіцієнт детермінації. Для будь якої моделі показник розраховується так:
- •Лабораторна робота № 3 «Оцінювання параметрів нелінійної моделі»
- •Мета роботи:
- •Завдання:
- •Дослідження наявнoстi мультиколінеарності у масиві змінних
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Приклад дослідження на наявність гетероскедастичності
- •Параметричний тест Гольфельда – Квандта
- •Тест Глейсера
- •- Критерій
- •Тест Спірмена
- •Тема*: Фіктивні змінні в регресійних моделях
- •1. Необхідність використання фіктивних змінних
- •2. Моделі ancova
- •2.1. Ancova - модель за наявності у фіктивної змінної двох альтернатив
- •2.2. Моделі ancova за наявності у якісних змінних більше двох альтернатив
- •2.3. Регресія з однією кількісною і двома якісними змінними
- •3. Використання фіктивних змінних у сезонному аналізі
2.2. Гіперболічна модель
Гіперболічна модель
у загальному випадку має такий вигляд:
Y
= a0
+ a1
·
+ u.
(3)
Модель (3) можна звести до лінійної регресійної моделі. Для всіх значень індексу і = 1,.., n рівняння у векторно-матричній формі набере вигляду Ŷ= ZÂ + Û, заміняючи 1/X на Z.
Графіки гіперболічних моделей визначаються знаками параметрів â0, â1 .
â0 < 0 , â1 > 0: на рис. 4 зображена так звана крива Філліпса.
М
одель
Y = a0
+ a1
·
+ u
використовується для аналізу залежності
між зміною заробітної
плати Y
та рівнем безробіття X
( у %).
Рис. 4
â0 > 0 , â1 > 0 крива залежності між факторними ознаками Y та X набуде вигляду:
Рис.5
Така залежність, що зображена на рис.5 кривою, має місце при дослідженні зв'язку між середніми фіксованими витратами Y і обсягом випуску продукції X.
â0 > 0 , â1 < 0: кpива залежності між змінними Y та X набере вигляду:
Рис.6
Зображена функція – це функція Торнквіста, за допомогою якої описується залежність між попитом Y на товари першої необхідності й доходом X. Шведський економіст П.Торнквіст запропонував спеціальні функції попиту для груп товарів першої, другої необхідності, предметів розкоші (рис.7):
Рис. 7 . Функції Торнквіста
- функція Торнквіста для товарів I
необхідності: зростання
попиту на першочергові товари зі
зростанням доходу поступово уповільнюється
і має границю
(крива попиту асимптотично наближається
до прямої
);
,
де
- функція Торнквіста на товари II
необхідності має свою границю
більш вищого рівня (
),
причому попит
на групу цих товарів з’являється
лише за умови досягнення доходу рівня
;
,
де
- функція Торнквіста для предметів
розкошу: не має границі, і попит на ці
товари виникає тільки за умови підвищення
доходу рівня
і далі зростає дуже швидко.
3. Нелінійні регресії 2-го класу
3.1. Показникова моделі
Модель Y = а е βх (4) досить широко застосовується в економетричному аналізі. Найбільш важливим її застосуванням є ситуація, коли аналізується зміна фактора Y із постійним темпом приросту в часі: X символічно заміняється змінною t: Y = а еβt.
3.2. Степенева модель
Нехай деяка економічна залежність моделюється формулою Y = а0 Х а1, (5)
де а0 і а1 - параметри моделі, що підлягають визначенню. Ця функція може характеризувати:
залежність попиту Y на благо від його ціни X (у цьому випадку (а1 < 0) або від доходу X (у цьому випадку а1 > 0); при такій інтерпретації змінних X і Y функція (1) називається функцією Енгеля;
залежність обсягу випуску Y від використання ресурсу X (виробнича функція), 0 < а1 < 1.
Модель (5) не є лінійною
функцією відносно X
(похідна залежної
змінної Y
по X, що
вказує на зміну Y
щодо зміни X,
буде залежати від X:
),
тобто не буде константою,
що властиве лише нелінійним моделям.
Стандартним підходом до аналізу функцій даного роду в економетриці є логарифмування за експонентою е: 1п Y =1п а0 + а1 ln X. (6)
Після заміни lп а0 = βо, а1 = β рівняння (6) матиме вигляд 1п Y = βо + β· ln X. (7)
Одержимо так звану подвійну логарифмічну модель (і залежна, і пояснююча змінна задані в логарифмічному вигляді): 1п Y = β0 + β ln Х + u. (8)
Дане рівняння є лінійним відносно 1пХ і 1п Y, а також щодо параметрів β0 і β. Вводячи заміни Y* = 1п Y і Х* = 1пХ, модель (8) можна переписати у вигляді: Y* = βо + β1 Х* + u. (9)
Модель (9) є лінійною моделлю, то за МНК («ЛIНIЙН») можна визначити незміщені оцінки коефіцієнтів βо і β1. Але при цьому коефіцієнт детермінації розраховується не для фактичних змінних Y і Х, а для їх логарифмів, тобто для оцінювання якості розрахованої моделі потрібно додатково розрахувати коефіцієнти детермінації:
№ п/п |
Х |
Y |
Y- |
(Y- )2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Σ |
|
|
|
|
|
→ 0 |
|
R2
= 1-
=
,
Dу
=
,
=
.
Коефіцієнт β1 є константою, яка характеризує сталу, тобто процентну зміну Y для даної процентної зміни X. Тому найчастіше подвійна логарифмічна модель називається моделлю постійної еластичності. Дійсно, продиференціювавши ліву й праву частини (7) по X, отримаємо:
,
Дана модель легко узагальнюється на більшу кількість змінних. Наприклад,
1п Y = β0 + β1 lnX1 + β 2 lnX2 + u. (10)
Тут коефіцієнти β1, β2 є еластичностями змінної Y за змінними X1 і Х2 відповідно.
