Айрширська

Походження. Створена в Шотландії (графство Айр) у другій половині ХІХст. в результаті схрещування місцевої худоби з голландською, шортгорнською, гернзейською, джерсейською.

Екстер’єр і продуктивність. Тварини мають красивий екстер'єр, "машинне вим'я", високу молочну продуктивність і жирномолочність, витривалість, невимогливість до корму, добру здатність до аккліматизації, високу запліднюваиість, здатність добре використовувати пасовища. Масть у більшості тварин червоно-ряба або червоно-буро-ряба. Жива маса корів 450-500 кг, бугаїв 700 кг і вище.

І — 1791 - 1895 рр. - завезення в Україну голландської худоби (гронінгенське відріддя) і схрещування її з місцевою поліською та розведення кращих помісей "в собі".

П - 1895 - 1918 рр. - завезення із Голландії бугаїв гронінгенського відріддя і схрещування із місцевою худобою. Відбір і розведення "в собі" кращих за типом і молочною продуктивністю тварин. Експедиційно встановлено масив однотипних білоголових тварин червоної і чорної масті у Київській губернії (і 912- ] 913 рр.).

Ш- 1918- 1941 рр. - внутрішньопородне розведення, чисельність масиву білоголової худоби складала 44000 тварин (1925 р.). Організація племінних господарств і оформлення породи як планової вітчизняної та закладка ліній і родин.

IV - 1945 - 1975 рр. — відновлення поголів'я, поліпшення методом чистопорідного розведення, а також схрещуванням із сименталами (прилиття крові), чорно-рябою естонською і голландською (гронінгенське відріддя), закладка нових ліній і родин.

V - кінець XX - початок XXI ст. - вдосконалення породи методом схрещування із бугаями чорно-рябої голландської і голштинської порід. Збереження генофонду шляхом внутріпородної селекції.

Стан та використання. Порода добре пристосована до умов Полісся, але поступається за продуктивністю чорно-рябій, її чисельність різко зменшилась (0,1%) і вона є локальною породою України. Створення генофондних стад і застосування сучасних біотехнологічних методів для підтримання чисельності породи на існуючому рівні.

Бажаний тин. Корови із середньою живою масою 500-550 кг, міцної конституції, більш схильні до роздоювання, надій за лактацію до 5000 кг, при вмісті жиру в молоці 3,0-4,0% і білку 3,5%, збільшення об'єму вим'я, швидкості молоковіддачі до 1,4-1,5 кг/хв, індекс вим'я 44-45%. Забійний вихід 56-58%.

Методи удосконалення. Чистопорідне розведення та ввідне схрещування з бугаями гронінгенського відріддя чорно-рябої голландської породи. Застосування індивідуально-групового підбору з врахуванням генеалогічних груп корів і ліній бугаїв. Збереження генофонду породи шляхом стабілізуючої селекції у генофондних стадах.

Джерзейська

Походження. Створена на невеликому острові Джерсі, що розташований в проливі Ла-Манш між узбережжями Франції та Англії шляхом поліпшення місцевої худоби.

Екстер'єр і продуктивність. Тип молочної худоби ніжної щільної конституції, деякі тварини із перерозвиненою нажною конституцією. Тулуб плоский, мускулатура щільна, суха; вим'я у корів чашеподібної форми з достатньо довгими і широко розміщеними циліндричними дійками. Масть від світло-сірої до темно-бурої, інколи чорної. Жива маса корів 360-400 кг, бугаїв 540-770 кг. Середній надій корів 3500 кг молока. Особливістю породи є висока жирномолочність. Вміст жиру в молоці коливається в межах від 5,5 до 6,0%. Рекордний показник - 8,0%. Продуктивність рекордистки: за 361 день надій 11219кг молока жирністю 5,97%; вихід молочного жиру 670 кг.

Етапи еволюції. Вперше за джерсеїв згадується у 1793 р., тому вважається однією з давніх порід. _м І - до 1833 р. -г розведення худоби "у собі", відбір і підбір однобічний - за жирномолочністю, застосування інбридінгу. ., II - 1834 - 1900 рр. - поліпшенню породи сприяло Джерсейське Королівське товариство. Була прийнята шкала бальної оцінки худоби, за _? якою бугаї оцінювались за 25 балами, корови - за 27, телиці - 25 балами. . Оцінка корів передбачала облік по батьківській і материнській лінії ^ походження, властивості жіночих предків давати "багато вершкового масла жовтого кольору", розвиток голови, спини, грудей, шкіри, хвоста, кінцівок, вимені. Заснування племінної книги, перший том якої був опублікований у 1872 р. Експорт худоби до інших країн. Щ - 1900 —1950 рр. - широке розповсюдження худоби в США, Данії, Німеччині, Новій Зеландії. Формування джерсеїв більш крупного типу -.. міцної конституції.

IV - друга половина XX ст. - початок XXI ст. - подальший імпорт худоби, у вдосконалення методом чистопородного розведення та широке застосування із позитивним результатом інбридингу.

Стан та використання. Порода поширена у багатьох країнах завдяки її особливій властивості - високій жирномолочності. В Англії, Данії, Швеції, Німеччині, США по чисельності джерсейська порода займає четверте- _; п'яте місця від загального поголів'я худоби. Джерсеї вимогливі до умовгодівлі та утримання, мають невисоку живу масу, деякі екстер'єрні недоліки, погані м'ясні якості, але добре пристосовані до жаркого континентального клімату, їм властива висока статева скоростиглість, » отелення у віці 23-24 міс. - явище звичайне. Схрещування з тваринами інших порід для створення нових порід і типів худоби. Створена у Німеччині синтетична порода (місцева чорно-ряба джерсейська голштинська). В Україні джерсеїв схрещували з чорно-рябою, червоною степовою, лебединською та ін., але роботу припинили за відсутністю значних позитивних результатів.

Бажаний тни. Тварини міцної конституції молочного типу із підвищеною

живою масою, високими надоями та жирномолочністю.

Методи удосконалення. Внутрішньопородна селекція із застосуванням інбридингу.