3.1 Суть кадрової політики, її завдання, види та елементи

Реалізація цілей і завдань управління персоналом здійснюється через кадрову політику.

Кадрова політика визначає генеральну лінію і принципові настанови в роботі з персоналом на довготривалу перспективу і здійснюється як на державному рівні, так і на рівні організації.

Кадрова політика - це сукупність принципів, методів і форм організаційного механізму по формуванню, використанню і розвитку персоналу з орієнтацією не тільки на економічний, але і на соціальний ефект.

Кадрова політика формується з врахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, характерних для сучасного і майбутнього.

До зовнішніх факторів відносяться:

- національне трудове законодавство;

- рівень економічного розвитку країни;

- стан І перспективи розвитку ринку праці;

- взаємовідносини з профспілками.

Внутрішніми факторами є:

- стратегія, цілі та структура організації;

- рівень техніки і технології виробництва;

- кількісний і якісний склад наявного персоналу і можливі його зміни в перспективі;

- існуючий рівень оплати праці;

- фінансові можливості організації;

- рівень фірмової культури.

Основними завданнями кадрової політики організації є:

- своєчасне забезпечення організації необхідною кількістю персоналу певної якості відповідно до поточних потреб і стратегії розвитку організаціїї;

- створення умов для реалізації прав і обов'язків працівників згідно з Конституцією України і трудовим законодавством;

- раціональне використання персоналу;

- забезпечення розвитку персоналу;

- підтримання ефективної роботи організації. Основними видами кадрової політики є:

- відкрита;

- закрита.

Відкрита кадрова політика характеризується тим, що організація є прозорою для потенційних працівників будь-якого рівня. Можна починати роботу як з низької посади, так і з найвищої. Організація готова прийняти на роботу будь-якого спеціаліста, якщо він має відповідну кваліфікацію, без врахування досвіду роботи. Така кадрова політика більш характерна для нових організацій, що ведуть агресивну політику завоювання ринку, орієнтованих на швидкий ріст і вихід на передові позиції в своїй галузі.

Закрита кадрова політика характеризується тим, що організація орієнтується на залучення нового персоналу тільки нижчого посадового рівня, а заміщення вакантних посад середього і вищого рівня проводиться тільки за рахунок працівників організації. Така кадрова політика властива організаціям, що орієнтуються на створення певного "корпоративного духу", або працюють в умовах дефіциту трудових ресурсів.

Елементами кадрової політики, через які вона реалізується, є:

- тип влади в суспільстві;

- стиль керівництва;

- філософія організації;

- колективний договір; '

- правила внутрішнього трудового розпорядку;

- ін.

Основними типами влади, які історично склалися в суспільстві, є:

- охлократія ("влада натовпу"), яка характеризується відсутністю чіткого підпорядкування громадян нормам моралі та права; при цьому суспільна поведінка громадян визначається на стихійних зборах, мітингах і демонстраціях;

- автократія - необмежена влада однієї особи (модифікаціями автократії є тиранія, монархія і диктатура);

- демократія (народовладдя), яка базується на принципах самоврядування, виборності керівників, підпорядкованості меншості більшості.

Типи влади в суспільстві сформували, в свою чергу, основні стилі керівництва: :

- авторитарний, коли завжди впевнений в собі керівник при прийнятті рішень орієнтується на власні цілі та критерії, практично не зважає на думку колективу, обмежується вузьким колом однодумців, а при реалізації рішень займає жорстку позицію і активно використовує методи адміністративного впливу;

- демократичний, який базується на поєднанні одноосібного керівництва і самоврядування, на поєднанні групових інтересів з інтересами організації;

- ліберальний, який характеризується нестійкими принципами керівника, його невпевненістю в собі, постійними маневрами між інтересами окремих груп трудового колективу, небажанням приймати відповідальні рішення.

Філософія організації - це сукупність моральних і адміністративних норм і правил взаємовідносин працівників, підпорядкованих досягненню стратегічної цілі організації.

Колективний договір - правовий акт, що регулює соціально-трудові відносини між роботодавцем і найманими працівниками.

Правила внутрішнього трудового розпорядку є нормативним документом, який регламентує:

- порядок найму і звільнення працівників;

- час праці та відпочинку;

- основні обов'язки працівників і адміністрації;

- міри заохочення та покарання;

- дотримання службової та комерційної таємниці;

- інше.