3. Місце і роль підприємства в управлінні матеріально-технічним потенціалом

Як бачимо із вище викладеного матеріалу, матеріально-технічний потенціал підприємств аграрного сектора економіки в значній мірі формується поза межами і сферами впливу підприємства. Вирішальну роль (чи безпосередню, чи відносну, наприклад, через створення належних правових і економічних умов для створення машинно-технологічних станцій, комплексних зернозбирально - транспортних загонів, розвитку лізингу) при цьому відіграє держава.

Роль сільськогосподарських підприємств в процесах управління матеріально-технічним потенціалом на стадії його формування порівняно невелика. Вона в основному полягає у виборі (на скільки для цього створено необхідні умови державою, наприклад ліквідовано монополію) більш-менш вигідних ринків ресурсів для власного виробництва та придбання ресурсів. Зміст управління підприємства формуванням власного матеріально-технічного потенціалу включає:

• ґрунтовне вивчення середовища власної діяльності;

• обґрунтування напрямків діяльності підприємства, визначення його спеціалізації, постановку стратегічних цілей та розробку стратегії і тактики;

• бізнес-планування та розробку планів виробництва та його ресурсного, в тому числі матеріально-технічного забезпечення, яке здійснюють, виходячи із діючих нормативів матеріально-технічних ресурсів та на основі наукового обґрунтування потреб в покупних матеріальних ресурсах тощо;

• вивчення ринків матеріально-технічних ресурсів, вибір оптимальних постачальників та оптимальних організаційних форм матеріально-технічного забезпечення;

• організація процесів придбання (закупівлі – укладання угод, договорів, контрактів) та доставки матеріально-технічних ресурсів;

• контроль якості ресурсів, адаптація ресурсів до умов підприємства тощо;

• організація в господарстві постачальницької служби та ін.

Слід відмітити, що в наш час права сільськогосподарських підприємств як покупців сільськогосподарської техніки захищено Законом України “Про захист прав покупців сільськогосподарських машин” № 900-ІV від 5 червня 2003 року.

Цим нормативно-правовим актом, зокрема, передбачено такі права покупців сільськогосподарських машин, як „право на:

• вільний вибір продавця машини, способів її доставки, а також виконавця робіт, послуг з технічного сервісу;

• безпечність для їх життя і здоров‘я, навколишнього середовища і майна, придбаних машин або виконаних робіт та послуг;

• належну якість машин та робіт, послуг з технічного сервісу;

• відшкодування збитків, завданих машинами, роботами, послугами технічного сервісу неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними (шкідливими) для життя і здоров‘я людей машинами, роботами, послугами з технічного сервісу у випадках, передбачених законом, тощо.

В системі управління матеріально-технічним потенціалом на стадії його використання теж проявляється роль держави, але вона не така масштабна, як на стадії його формування і зводиться тільки до кадрового забезпечення сільськогосподарського виробництв. Кваліфікаційна підготовка працівників різних професій, починаючи з працівників, які виконують роботи в основному виробництві, і закінчуючи адміністративно-управлінським персоналом, зосереджена або у державних навчальних закладах різних рівнів акредитації, або в комерційних освітніх закладах, правові основи для функціонування яких теж створено державою. Загальновідома істина про вирішальну роль людського фактора у суспільному розвитку на сучасному етапі. У зв’язку з цим наявність, наприклад, досконалої та високопродуктивної техніки у розпорядженні підприємств будь-яких типів та форм власності не забезпечить їм досягнення їх кінцевих цілей автономно, без взаємодії з людським та іншими ресурсами. Аграрні підприємства не мають фінансових можливостей готувати за свій кошт кадри для власного виробництва. Мало того, вони нездатні забезпечити молодим спеціалістам такі умови праці та побуту, які б сприяли утриманню молодої кваліфікованої робочої сили в сільських поселеннях.

Сільськогосподарське підприємство самостійно здійснює управління власним матеріально-технічним потенціалом на стадії його використання в процесах виробництва та реалізації продукції.

Використання матеріально технічного матеріалу сільськогосподарських підприємств безпосередньо пов’язане із специфічними особливостями аграрної галузі.

1. Процеси виробництва сільськогосподарської продукції розосереджені на значній земельній площі (території). Це обумовлює виникнення відповідних матеріалопотоків ресурсів, тобто територіальне переміщення ресурсів в процесі виробництва . Закономірно, що це потребує залучення у виробничі процеси підвищеної кількості ресурсів, отже, зростає ймовірність їх не раціонального використання , прямих або відносних втрат ресурсів.

2. Такі ж наслідки щодо використання ресурсів обумовлює і часова розосередженість виробництва у сільському господарстві. .Виробничі цикли розтягнуті в часі , наприклад, процес виробництва зерна починається з оранки на зяб восени , а закінчується пожнивним обробітком ґрунту ( як правило – в серпні ), тобто охоплює майже цілий календарний рік .

3. Галузь сільського господарства - галузь підвищеного ризику. Природні стихійні явища у вигляді посухи , повеней , заморозків , морозів і т.п. призводять до загибелі посівів та, закономірно, до втрат ресурсів, затрачених на підготовку ґрунту до сівби та сівбу сільськогосподарських культур.

4. Рослинницькі культури не можна висівати тривалий час на одному місці , вони втрачають свою продуктивність. Необхідні сівозміни та ротація культур. Культивування декількох видів продукції потребує диференціації матеріально - технічних ресурсів (наприклад, якщо оранку під різні культури можна здійснювати однаковими тракторними агрегатами, то сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю - тільки спеціальними машинами ), розпорошення коштів і т.п. .

В силу перелічених особливостей сільське господарство виступає як галузь з високою матеріаломісткістю виробництва.

Контрольні питання

1. Як ви розумієте поняття „ управління матеріально-технічним потенціалом сільськогосподарських підприємств „ ?

2. З чим пов’язана актуальність питань управління матеріально-технічним потенціалом підприємств ?

3. Перелічіть та розкрийте основні джерела формування основних і оборотних фондів в сільськогосподарських підприємствах.

4. Розкрийте наслідки недостатнього матеріально-технічного забезпечення виробництва.

5. Перелічіть та розкрийте основні напрями державного управління формуванням матеріально-технічного потенціалу аграрних підприємств.

6. Передайте зміст лізингу.

7. Поясніть, яке значення має розвиток лізингових відносин для економіки сільськогосподарських підприємств?

8. Які сучасні організаційні форми матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств ви знаєте? В чому полягає їх суть та значення?

9. Розкрийте та оцініть роль аграрних підприємств у формуванні їх матеріально-технічного потенціалу.

10. Розкрийте специфічні особливості, характерні для використання матеріально-технічного потенціалу в умовах сільського господарства.

11. Що ви розумієте під поняттям „матеріаломісткість виробництва”?

12. Перелічіть основні показники матеріаломісткості виробництва. Подайте методику їх визначення.