- •В цьому файлі – посібник перевиданий весною 2013 р., який допрацьовувався восени 2013 р. Для читання лекцій. Іншим шрифтом і лапками виділено чужий текст.
- •Тема 1. Теоретичні основи курсу………………………………….........................................5
- •Тема 2. Управління матеріально-технічним потенціалом підприємства…………………………………………………………………………………………………………23
- •Тема 3. Управління витратами підприємства……………………………………..50
- •Тема 4. Інформаційне забезпечення і сучасні технології
- •Тема 5. Оптимізація потенціалу підприємств………………….............................103
- •Тема 6. Система управління формуванням і використанням
- •Тема 7. Управління
- •Тема 8. Система антикризового управління потенціалом
- •Тема 9. Логістика як метод управління виробничим
- •Поняття та структура потенціалу аграрного підприємства.
- •Поняття та цілі управління потенціалом підприємства
- •Зміст управління потенціалом підприємства
- •Мета, завдання та предмет курсу. Зв'язок курсу з іншими дисциплінами.
- •Тема 2. Управління матеріально-технічним потенціалом підприємства
- •1. Основні характеристики та джерела формування матеріально-технічного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
- •2. Державне управління формуванням матеріально-технічного потенціалу підприємств.
- •Основні характеристики та джерела формування матеріально-технічного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
- •2. Державне управління формуванням матеріально-технічного потенціалу
- •3. Місце і роль підприємства в управлінні матеріально-технічним потенціалом
- •Тема 3. Управління витратами підприємства
- •Сутність та необхідність управління витратами підприємства
- •Зміст управління витратами підприємства.
- •2. Сутність та необхідність управління витратами підприємств
- •3. Зміст управління витратами підприємства
- •4. Показники матеріаломісткості виробництва як інструмент управління витратами підприємства.
- •Вартісного показника матеріаломісткості за національним доходом – Мв(д) .
- •Тема 4: інформаційне забезпечення і сучасні технології управління складними виробничими системами
- •Інформація як ресурс.
- •Інформаційне забезпечення апк на сучасному етапі.
- •1. Інформація як ресурс
- •2. Поняття, види та місце інформації в системі управління потенціалом підприємства
- •3. Структура економічної інформації та інформаційні системи
- •Мережна інформаційна технологія “клієнт-сервер”
- •5. Інформаційне забезпечення апк на сучасному етапі
- •Тема 5: оптимізація потенціалу підприємства
- •3. Задачі оптимізації.
- •1. Суть та необхідність раціонального використання ресурсів підприємства
- •2. Принцип пропорційності та принцип оптимальності у використанні ресурсів підприємства
- •3. Задачі оптимізації
- •4. Умови забезпечення оптимальних пропорцій у використанні ресурсів
- •Тема 6. Система управління формуванням і використанням трудового потенціалу підприємства
- •1. Поняття про трудовий потенціал підприємства.
- •4. Кадрова політика підприємства.
- •1. Поняття про трудовий потенціал підприємства
- •2. Управління формуванням трудового потенціалу підприємства
- •3. Управління використанням трудового потенціалу
- •4. Кадрова політика підприємства
- •Тема 7: управління конкурентоспроможністю підприємства
- •3. Конкурентна стратегія підприємства.
- •1. Конкуренція, конкурентні переваги, конкурентоспроможність
- •2. Суть та зміст управління конкурентоспроможністю підприємства
- •Методи оцінки конкурентоспроможності
- •3. Конкурентна стратегія підприємства
- •Тема 8. Система антикризового управління потенціалом підприємства
- •1. Поняття кризи підприємства
- •2. Життєдіяльність підприємства та кризи
- •3. Причини виникнення та групування кризових ситуацій
- •1. За характером:
- •2. По відношенню до підприємства:
- •4. Ознаки криз та можливості передбачення кризових ситуацій
- •5. Зміст антикризового управління
- •6. Реорганізація підприємства
- •Тема 9. Логістика як метод управління виробничим потенціалом підприємства
- •Поняття про логістику
- •2. Еволюція та рівні використання логістики
- •3. Основні цілі логістики
- •4. Ключові поняття та види логістики
- •5. Логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства
- •6. Особливості застосування логістики в сільському господарстві.
- •Тематика рефератів для індивідуальної роботи
- •Тематика самостійної роботи студентів
- •Економічний диктант
- •Критерії оцінки знань
- •Теоретична частина.
- •Практична частина
- •Варіанти кпіз
- •2. Зміст антикризового управління.
- •Контрольні завдання для заочної форми навчання
- •Методичні поради та вимоги до виконання контрольних робіт (кр)
- •3. Варіанти контрольних робіт
2. Еволюція та рівні використання логістики
В економічній літературі виділяють три основні періоди розвитку логістики:
1). дологістичний період;
2). період класичної логістики;
3). період неологістики [ 4, с. 24-31 ]
Дологістичний період - це період до 50-их років минулого століття . Для дологістичного періоду характерне наступне. Управління матеріальним розподілом мало фрагментарний характер. Транспорт і матеріально-технічне забезпечення розглядались як дві не пов’язані одна з одною сфери діяльності. На практиці це означало, що транспортний відділ (автопарк) розглядався як другорядний придаток організаційної структури підприємства.
З розвитком автомобільного транспорту помітно зросла його роль в просуванні матеріалопотоків. Виникла необхідність оптимізації перевезень вантажів. За критерій ефективності при обґрунтуванні оптимізації перевезень було прийнято:
мінімальну ціну за перевезення вантажів транспортом суспільного використання (чужим транспортом);
мінімальні транспортні витрати на перевезення вантажів власним транспортом.
Все це призвело в кінцевому підсумку до виникнення логістики та функціонування її в сфері управління матеріальними ресурсами.
Період класичної логістики – початок 60 – початок 80-их років. Характерна риса цього періоду полягає в тому, що замість організації оптимальних перевезень на фірмах почали створюватися логістичні системи. Критерієм ефективності логістичних систем в кінці цього періоду став максимальний прибуток від логістичних операцій всіх фірм - учасниць логістичних відносин.
Період неологістики – починається з початку 80-х років. Логістичні системи розвиваються і вдосконалюються.
Із середини 80-их років в західних країнах намітився новий підхід до розвитку логістики. Його специфіка полягає у виході логістичної системи за межі економічного середовища, у врахуванні соціальних, екологічних і політичних аспектів. За критерій ефективності логістичних систем прийнято максимальне співвідношення вигод і затрат.
Масштаби, сфера використання методу логістики на різних підприємствах різні. На одних підприємствах логістику застосовують тільки на процесах збереження готової продукції та її транспортування , на інших підприємствах логістику застосовують, починаючи із стадії придбання матеріальних ресурсів і т.д. В зв’язку із цим за кількістю і і розмірами логістичних дій виділяють чотири рівні розвитку логістики.
Перший рівень – це найнижчий рівень розвитку логістики. Застосування методу логістики тут невелике. Логістичні дії здійснюються лише при організації зберігання готової продукції, вже підготовленої до відправки з підприємства, а теж при транспортуванні цієї продукції в процесі її реалізації.
Для другого рівня розвитку логістики масштаби застосування методу логістики дещо більші. Тут метод логістики використовують при обробці замовлень, збереженні готової на підприємстві, управлінні запасами готової продукції, обслуговуванні замовників .
Системи логістики третього рівня включають всі операції, починаючи від закупівлі сировини, необхідної для роботи підприємства і закінчуючи обслуговуванням кінцевого споживача. Сюди теж включають такі додаткові операції, як доставка сировини на підприємство, прогнозування збуту, виробниче планування, видобуток або закупівля сировини, управління запасами сировини чи незавершеного виробництва.
Логістичні системи четвертого рівня розвитку найдосконаліші. Але поки-що вони поширені значно менше, ніж логістичні системи перших трьох рівнів розвитку.
Область дій логістичних функцій тут в основному аналогічна тій області, яка характерна для логістики першого рівня розвитку. Але є виняток: тут практикується інтеграція логістики з операціями маркетингу, збуту, виробництва і фінансів. Це дозволяє досягти з вигодою для фірми взаємоузгодження найрізноманітніших, часто –суперечливих цілей.
В загальному вигляді логістичний процес умовно може бути зображений у вигляді ланцюга з трьома ланками „постачальники-підприємство-споживач”. Центральною ланкою виступає підприємство, оскільки саме у формі підприємства здійснюється економічне використання об’єкта логістики – матеріальних ресурсів. Логістичні дії, які здійснюються з метою впливу на рух матеріальних ресурсів в межах підприємства, складають зміст мікрологістики. До них належать дії у вигляді планування , підготовки, організації. здійснення і т.п. внутріпідприємського транспортування (включаючи навантажуванні та розвантажувальні роботи) і складування продукції та дії, пов’язані з утриманням запасів.
В сфері логістики виділяють два види функцій логістики:
оперативні функції;
координаційні.
Оперативні функції логістики пов’язані з безпосереднім управлінням процесами просування матеріальних ресурсів в сфері постачання, виробництва і розподілу.
Координаційні функції логістики включають:
виявлення і аналіз потреб в матеріальних ресурсах;
аналіз ринків, на яких діє підприємство;
обробка інформації про замовлення і потреби клієнтури (замовників);
оперативне планування.
Суть оперативного планування: прогнозується попит на продукцію підприємства; цей прогноз коректується при надходженні реальних замовлень. На основі цього розробляють плани перевезень і порядок управління запасами готової продукції.
Макрологістика охоплює логістичні дії, які виконуються з метою впливу на елементи зовнішнього середовища підприємства, а теж логістичні дії, які виконуються на рівні підприємства. Зокрема, „макрологістика” вирішує питання , які пов’язані з:
аналізом ринку постачальників і споживачів;
виробленням загальної концепції розподілу , розміщення складів на полігоні обслуговування;
вибором виду транспорту і транспортних засобів;
організацією транспортного процесу, раціональних напрямів матеріальних потоків, пунктів постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів;
вибором транзитної чи складської схеми доставки товарів зі складу готової продукції;
споживання готової продукції.
Кожна ланка логістичного ланцюга включає свої, що в сукупності утворює матеріальну основу логістики. До матеріальних елементів логістики відносяться : транспортні засоби і механізми, складське господарство, засоби зв’язку і управління. Логістична система, звичайно, охоплює і кадри, тобто тих працівників, які приймають участь в логістичних операціях.
Можливість планування різних операцій і проведення аналізу рівнів елементів логістичної системи обумовила її поділ на макро- і мікро логістику.
