2. Еволюція та рівні використання логістики

В економічній літературі виділяють три основні періоди розвитку логістики:

1). дологістичний період;

2). період класичної логістики;

3). період неологістики [ 4, с. 24-31 ]

Дологістичний період - це період до 50-их років минулого століття . Для дологістичного періоду характерне наступне. Управління матеріальним розподілом мало фрагментарний характер. Транспорт і матеріально-технічне забезпечення розглядались як дві не пов’язані одна з одною сфери діяльності. На практиці це означало, що транспортний відділ (автопарк) розглядався як другорядний придаток організаційної структури підприємства.

З розвитком автомобільного транспорту помітно зросла його роль в просуванні матеріалопотоків. Виникла необхідність оптимізації перевезень вантажів. За критерій ефективності при обґрунтуванні оптимізації перевезень було прийнято:

• мінімальну ціну за перевезення вантажів транспортом суспільного використання (чужим транспортом);

• мінімальні транспортні витрати на перевезення вантажів власним транспортом.

Все це призвело в кінцевому підсумку до виникнення логістики та функціонування її в сфері управління матеріальними ресурсами.

Період класичної логістики – початок 60 – початок 80-их років. Характерна риса цього періоду полягає в тому, що замість організації оптимальних перевезень на фірмах почали створюватися логістичні системи. Критерієм ефективності логістичних систем в кінці цього періоду став максимальний прибуток від логістичних операцій всіх фірм - учасниць логістичних відносин.

Період неологістики – починається з початку 80-х років. Логістичні системи розвиваються і вдосконалюються.

Із середини 80-их років в західних країнах намітився новий підхід до розвитку логістики. Його специфіка полягає у виході логістичної системи за межі економічного середовища, у врахуванні соціальних, екологічних і політичних аспектів. За критерій ефективності логістичних систем прийнято максимальне співвідношення вигод і затрат.

Масштаби, сфера використання методу логістики на різних підприємствах різні. На одних підприємствах логістику застосовують тільки на процесах збереження готової продукції та її транспортування , на інших підприємствах логістику застосовують, починаючи із стадії придбання матеріальних ресурсів і т.д. В зв’язку із цим за кількістю і і розмірами логістичних дій виділяють чотири рівні розвитку логістики.

Перший рівень – це найнижчий рівень розвитку логістики. Застосування методу логістики тут невелике. Логістичні дії здійснюються лише при організації зберігання готової продукції, вже підготовленої до відправки з підприємства, а теж при транспортуванні цієї продукції в процесі її реалізації.

Для другого рівня розвитку логістики масштаби застосування методу логістики дещо більші. Тут метод логістики використовують при обробці замовлень, збереженні готової на підприємстві, управлінні запасами готової продукції, обслуговуванні замовників .

Системи логістики третього рівня включають всі операції, починаючи від закупівлі сировини, необхідної для роботи підприємства і закінчуючи обслуговуванням кінцевого споживача. Сюди теж включають такі додаткові операції, як доставка сировини на підприємство, прогнозування збуту, виробниче планування, видобуток або закупівля сировини, управління запасами сировини чи незавершеного виробництва.

Логістичні системи четвертого рівня розвитку найдосконаліші. Але поки-що вони поширені значно менше, ніж логістичні системи перших трьох рівнів розвитку.

Область дій логістичних функцій тут в основному аналогічна тій області, яка характерна для логістики першого рівня розвитку. Але є виняток: тут практикується інтеграція логістики з операціями маркетингу, збуту, виробництва і фінансів. Це дозволяє досягти з вигодою для фірми взаємоузгодження найрізноманітніших, часто –суперечливих цілей.

В загальному вигляді логістичний процес умовно може бути зображений у вигляді ланцюга з трьома ланками „постачальники-підприємство-споживач”. Центральною ланкою виступає підприємство, оскільки саме у формі підприємства здійснюється економічне використання об’єкта логістики – матеріальних ресурсів. Логістичні дії, які здійснюються з метою впливу на рух матеріальних ресурсів в межах підприємства, складають зміст мікрологістики. До них належать дії у вигляді планування , підготовки, організації. здійснення і т.п. внутріпідприємського транспортування (включаючи навантажуванні та розвантажувальні роботи) і складування продукції та дії, пов’язані з утриманням запасів.

В сфері логістики виділяють два види функцій логістики:

• оперативні функції;

• координаційні.

Оперативні функції логістики пов’язані з безпосереднім управлінням процесами просування матеріальних ресурсів в сфері постачання, виробництва і розподілу.

Координаційні функції логістики включають:

• виявлення і аналіз потреб в матеріальних ресурсах;

• аналіз ринків, на яких діє підприємство;

• обробка інформації про замовлення і потреби клієнтури (замовників);

• оперативне планування.

Суть оперативного планування: прогнозується попит на продукцію підприємства; цей прогноз коректується при надходженні реальних замовлень. На основі цього розробляють плани перевезень і порядок управління запасами готової продукції.

Макрологістика охоплює логістичні дії, які виконуються з метою впливу на елементи зовнішнього середовища підприємства, а теж логістичні дії, які виконуються на рівні підприємства. Зокрема, „макрологістика” вирішує питання , які пов’язані з:

• аналізом ринку постачальників і споживачів;

• виробленням загальної концепції розподілу , розміщення складів на полігоні обслуговування;

• вибором виду транспорту і транспортних засобів;

• організацією транспортного процесу, раціональних напрямів матеріальних потоків, пунктів постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів;

• вибором транзитної чи складської схеми доставки товарів зі складу готової продукції;

• споживання готової продукції.

Кожна ланка логістичного ланцюга включає свої, що в сукупності утворює матеріальну основу логістики. До матеріальних елементів логістики відносяться : транспортні засоби і механізми, складське господарство, засоби зв’язку і управління. Логістична система, звичайно, охоплює і кадри, тобто тих працівників, які приймають участь в логістичних операціях.

Можливість планування різних операцій і проведення аналізу рівнів елементів логістичної системи обумовила її поділ на макро- і мікро логістику.