4. Ознаки криз та можливості передбачення кризових ситуацій

В умовах залежності від численної кількості різноманітних факторів небезпека кризи для підприємства існує постійно. В умовах загальної чи глобальної економічної кризи в галузі чи в країні в зону дії кризи закономірно попадає і підприємство. І тоді навіть підприємства із стабільною економікою та високими економічними показниками виробництва при відсутності обґрунтованої системи антикризового управління попадають у кризові ситуації, які часто закінчуються їх реструктуризацією або іншими подібними наслідками.

До постійного очікування криз, а, отже, до розробки та реалізації заходів із системи антикризового управління спонукають діючі економічні закони та закономірності.

Як говорилося вище, існує закономірна циклічність розвитку , циклічність життєдіяльності підприємства, відомі нам «підйоми» та «спади». Для пом’якшення таких «спадів», в т.ч. і для найменш болісного перебування в кризовій ситуації (або взагалі уникнення її) підприємство повинне постійно мати в наявності гнучку стратегію антикризового управління.

Багато моментів настання кризи підприємства пов’язані безпосередньо із його діяльністю: фізичний знос та моральне старіння ресурсів, технологій, кваліфікації і т.д. Тому дуже важливим для суб’єктів господарювання є наукові теорії та практичний досвід розпізнавання процесів наближення або хоча би початкових стадій кризових ситуацій. Передбачити наближення кризової ситуації можна на основі високопрофесійного та поглибленого аналізу взаємодії різних факторів, які впливають на економіку підприємства; дослідження різноманітних варіантів протікання суспільно – економічних явищ і процесів, вивчення економічних законів і закономірностей та дослідження їх впливу на розвиток конкретного підприємства. В цьому плані, насамперед, керівників, економічні служби підприємств повинен насторожувати як стійкий спад економічних показників – продуктивності праці, обсягів виробництва, одержання прибутків, так і зростання витрат виробництва, трудоємкості та собівартості продукції. В даному випадку виникає кризовразливий стан підприємства, адже економічний стан підприємства ослаблений. За логікою речей, тривале збереження цього стану може закінчитись кризою для підприємства.

Виробничу діяльність підприємства умовно можна розділити на такі етапи:

- ресурсне забезпечення;

- здійснення процесів виробництва продукції ( або реалізація ресурсів у виробничих процесах);

- реалізація продукції в контексті досягнення стратегічних цілей підприємства.

Масштабне та тривале гальмування діяльності підприємства на будь – якому з етапів веде до виникнення кризової ситуації. Що свідчить про те, що в тій чи іншій ситуації слід сподіватися настання кризи?

На думку багатьох вчених – економістів, серед основних ознак – провісників наближення такого небажаного для підприємства стану можуть бути:

1. ряд негативних характеристик фінансового стану підприємства, а саме:

1.1. зростання дебіторської заборгованості та старіння дебіторських рахунків; висока питома вага дебіторської заборгованості в активах підприємства;

1.2. зростання кредиторської заборгованості та старіння кредиторських рахунків; переважання кредиторської заборгованості над дебіторською; збільшення обсягів заборгованості підприємства ( постачальникам матеріально – технічних ресурсів та послуг; по фонду заробітної плати; по виплаті дивідендів парттнерам по виробничо – комерційній діяльності; по обовязкових фінансових платежах ( насамперед, по сплаті податків);

1.3. зменшення обсягів реалізації продукції та розмірів прибутку; переважання темпів зростання обсягів реалізації продукції над темпами зростання величини прибутку;

2. Окремі характеристики відносин підприємства із субєктами зовнішнього його середовища – численними партнерами у вигляді постачальників матеріально – технічних ресурсів і послуг, споживачів сільськогосподарської сировини, інвесторів, кредиторів, банків і т.п. Наприклад, такою характеристикою може бути негативна реакція партнерів на ті чи інші ризиковані дії підприємства ( адже це створює загрозу їх інтересам ) і т.д.

3. Кризонебезпечним є надмірне зростання матеріальних запасів ( характерне для промислових підприємств) і т.п.