Тема 7: управління конкурентоспроможністю підприємства

1. Конкуренція, конкурентні переваги, конкурентоспроможність.

2. Суть та зміст управління конкурентоспроможністю підприємства.

3. Конкурентна стратегія підприємства.

Визначальні поняття і терміни: Конкуренція, монополія, конкурентні переваги підприємства, конкурентні переваги продукції, конкурентоспроможність підприємства, конкурентоспроможність продукції, управління конкурентоспроможністю підприємства, конкурентне середовище, конкуренти, антимонопольна політика, коефіцієнт конкурентоспроможності, методи оцінки конкурентоспроможнсоті, конкурентна стратегія.

1. Конкуренція, конкурентні переваги, конкурентоспроможність

В Конституції України (ст. 42) записано: „Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція”. Обумовлення питань конкуренції в Основному Законі України свідчить про високий ступінь важливості та значимості явища конкуренції в суспільному розвитку країни.

Що ж являє собою явище конкуренції, які та якого характеру наслідки воно обумовлює?

При поясненні будь - якого поняття звертаються до його тлумачень в економічній літературі. Тлумачень поняття „конкуренція” існує чимало. Узагальнюючи ці тлумачення, поняття „конкуренція” слід розуміти як суперництво, економічне змагання, боротьбу виробників товарів і послуг за вигідніші умови виробництва та збуту продукції з метою максимальної реалізації цілей підприємства.

Економічним явищем, яке обмежує конкуренцію, є монополія, тобто концентрація, зосередження значних обсягів виробництва продукції в окремих виробничих організаційних структурах (підприємствах, концернах тощо).

В економічній теорії як умови виникнення конкуренції виділяють:

1. наявність на ринку великої кількості виробників будь-якого конкурентного продукту або ресурсу;

2. свобода виробників щодо вибору господарської діяльності;

3. відповідність між попитом і пропозицією (за наявності дефіциту товарів нема вільної конкуренції);

4. наявність ринку засобів виробництва (вибір господарської діяльності – це ще не сама господарська діяльність. Для цього потрібно мати виробничі ресурси, в т.ч. - і засоби виробництва).

Негативні риси конкуренції: дрібні виробники витісняються великим капіталом. Це посилює соціальне і майнове розшарування населення, зростання безробіття, посилення інфляції.

Позитивні риси конкуренції: вона є рушійною силою ринкової економіки. В умовах конкуренції перемагає той, хто створює якісну продукцію при найменших витратах виробництва завдяки використанню науково-технічних досягнень, передової організації виробництва.

Конкуренція стимулює економію ресурсів, спонукає до постійного оновлення асортименту продукції та постійного впровадження досягнень НТП у виробництво.

Основним завданням конкуренції є завоювання ринків та забезпечення стабільних прибутків, а це можливо не інакше, як через перемогу конкурентів. Перемагають же конкурентів тоді, коли володіють певними перевагами над ними або здобувають такі переваги. Ці переваги в умовах конкуренції носять назву „конкурентні переваги” (КП) підприємства. Говорити про те, що підприємство має КП над суперниками по конкурентній боротьбі, можна в тому випадку, якщо воно знайшло і утримує свої ніші на ринку продукції, одержує більші - у порівнянні із суперниками прибутки, продає більше продукції, має кращі інші економічні показники. Але КП підприємства в цілому – це не що інше, як КП тої продукції підприємства, на виробництві якої воно спеціалізується з метою одержання переважаючої частини або всього обсягу прибутків. КП продукції пов’язані з перевагами часткового характеру, а саме перевагами в окремих елементах і факторах виробництва – перевагами технології виробництва, перевагами обраних систем землеробства та тваринництва, перевагами якісних і кількісних характеристик персоналу підприємств, перевагами інформаційного забезпечення, перевагами собівартості та якості, продукції, перевагами щодо диференціації товару, перевагами ресурсного забезпечення і т. д.

Конкурентні переваги підприємства в цілому обумовлюються як превагами часткового характеру, так і перевагами загального характеру, які, в свою чергу, обумовлені державною політикою конкуренції та досконалістю нормативно-правового забезпечення конкуренції; розвитком інфраструктури ринку, економічним механізмом господарювання (системою ціноутворення, фінансово-кредитною системою та податковою системою), географічним положенням підприємств.

Конкурентні переваги – явище досить динамічне. Конкурентні переваги наступають лише за певних умов. Зміна умов веде до зменшення або підвищення стійкості конкурентних переваг. Збереження конкурентних переваг на певному рівні тривалий період часу означає стабільність конкурентних переваг. Одна і та сама продукція може мати конкурентні переваги в одних умовах, наприклад, в умовах менш насиченого ринку, і не мати конкурентних переваг в інших умовах (наприклад, в умовах більш насиченого ринку).

Конкурентні переваги формують конкурентоспроможність підприємства (чи продукції).

Конкурентоспроможність підприємства – це здатність підприємства здобувати ніші ринку та реалізовувати власну продукцію і одержувати прибутки у відповідності до обраних цілей своєї економічної діяльності.

Конкурентноздатність продукції. Підприємство виробляє продукцію для реалізації з метою одержання прибутків і продовження власного функціонування. Покупець закупляє представлені на ринку товари з метою задоволення власних інтересів. При цьому він звертає увагу, насамперед, на якісні характеристики товару: технічні параметри, продуктивність, ергономічність (якщо мова йде, наприклад, про технічні ресурси); смакові цінності, поживність, здатність до зберігання (якщо мова йде про продовольчі товари). Крім цього, предметом підвищеної уваги покупця виступають: ціна товару; відповідність товару встановленим стандартам; маркетингова організація товару (упакування; фасування; післяреалізаційне обслуговування у вигляді доставки товару з місця реалізації до місця розташування покупця; гарантійне обслуговування і багато іншого); періодичність надходження товару на ринок (так, надходження сільськогосподарської продукції на ринок має сезонний характер).

Здатність одного товару переважати інший товар по тих якісних характеристиках, які цікавлять або можуть зацікавити покупця товару, називають конкурентоспроможністю товару. В міру покращення якісних характеристик товару, його здешевлення, вдосконалення його маркетингової організації зростають обсяги реалізації товару.

Конкурентоспроможність товару зростає в міру того, на скільки повно підприємство здобуває конкурентні переваги в характеристиках товару. Наприклад, продукція підприємства може переважати продукцію конкурента по якості, але бути гіршою від продукції конкурента по організації маркетингу (мати гіршу упаковку, невдале фасування тощо). В такому випадку конкурентоспроможність продукції буде недостатньою.