4. Умови забезпечення оптимальних пропорцій у використанні ресурсів

Реалізація задач оптимізації використання ресурсів та досягнення певних цілей, на яке працює оптимізація ресурсів, можливі за наявності таких умов, як:

1. Належний фінансовий стан підприємства та його ресурсне забезпечення у відповідності до виробничих потреб. Відсутність або недостатність у підприємства можливостей для ресурсного забезпечення , використання у виробничих процесах зношених та неякісних ресурсів. Економічні характеристики цих ресурсів недостатні для встановлення оптимальних пропорцій між ресурсами.

2. Ще однією умовою встановлення та реалізації оптимальних пропорцій між ресурсами є їх модернізація. Наука і техніка в останні роки розвиваються дуже швидко, у суспільне виробництво постійно впроваджуються нові технології, чимраз досконаліші предмети і знаряддя праці. Останні витісняють ті ресурси, які використовувалися до моменту їх впровадження. Таким чином відбувається старіння ресурсів. Якщо підприємство ставить за мету збереження стійкої конкурентоспроможності, досягнення вищого за середній по суспільному виробництву рівня продуктивності праці, отримання стабільних прибутків, воно повинне постійно модернізовувати використовувані ним ресурси. Під модернізацією ресурсів розуміють оновлення ресурсів шляхом заміни морально застарілих ресурсів новими, більш продуктивними ресурсами.

3. Під оновленням ресурсів розуміють заміну фізично зношених ресурсів ресурсами таких же самих техніко-економічних характеристик.

Контрольні питання

1. В чому полягає суть раціонального використання ресурсів?

1. Чим обумовлена необхідність раціонального використання ресурсів?

2. Які шляхи раціонального використання ресурсів ви можете назвати?

3. Що називають економією ресурсів? Якими шляхами її можна досягти?

4. Розкрити поняття „ оптимум економічний „.

5. Розкрити основні напрями оптимізації ресурсів.

6. Розкрити суть задачі на оптимізацію структури посівних площ.

7. Розкрити суть задачі на оптимізацію розподілу мінеральних добрив.

8. Розкрити суть задачі на оптимізацію використання кормів.

Тема 6. Система управління формуванням і використанням трудового потенціалу підприємства

1. Поняття про трудовий потенціал підприємства.

2. Управління формуванням трудового потенціалу підприємства.

3.Управління використанням трудового потенціалу підприємства.

4. Кадрова політика підприємства.

Визначальні поняття та терміни: Кадровий потенціал підприємства, трудові ресурси підприємств, трудовий потенціал, персонал підприємств, ресурси робочого часу, професіоналізм, людський капітал, Міжнародна організація праці, професійний склад персоналу, управління формуванням і використанням персоналу, оцінка персоналу, атестація працівників, ротація працівників, продуктивність праці, кадрова політика підприємства, структура системи управління персоналом.

1. Поняття про трудовий потенціал підприємства

В науковій літературі з питань управління працею використовують багатий теоретичний інструментарій (сукупність понять і термінів). Такі поняття, як „кадровий потенціал підприємства”, „трудові ресурси підприємств”, „персонал підприємств” в цілому відображають сукупність працівників, які уклали трудовий договір з підприємством та працюють на тих чи інших ділянках виробництва на підприємстві. Наприклад, як відомо, до трудових ресурсів аграрних підприємств відносять:

- працездатних чоловіків віком від 16 до 59 років;

- працездатних жінок від 16 до 54 років;

- непрацездатних в працездатному віці;

- працездатних непрацездатного віку (людей, які приймають участь у процесі виробництва);

- підлітків до 16 р., які проживають на селі;

- працездатних працівників інших галузей, якщо вони проживають на селі та приймають участь у сільськогосподарських роботах.

Поняття „трудовий потенціал підприємства”, „трудовий потенціал суспільства” вважають більш ширшими за змістом, ніж названі вище. Поняття „трудовий потенціал” тлумачать як запаси живої праці, які визначають з допомогою як кількісних, так і якісних характеристик.

З кількісної сторони трудовий потенціал характеризують затрати праці у вигляді робочого часу; у вигляді кількості працівників, зайнятих у виробничих процесах; у вигляді фонду заробітної плати.

При сучасному рівні розвитку продуктивних сил, коли в сукупності ресурсів провідні місця займають високоінтелектуалізовані ресурси – інформаційні технології, комп’ютерні системи і т. п. все більшу увагу привертають до себе якісні характеристики трудового потенціалу, тобто характеристики, які формують у нас уяву про:

- психофізіологічні можливості участі працівників в суспільно-корисній діяльності;

- здатність до генерації нових ідей, методів і т. п.;

- раціональність поведінки працівників;

- наявність знань і навиків, необхідних для виконання певних обов’язків і т. п.

В зв’язку з цим компонентами трудового потенціалу виступають: здоров’я; висока мораль і вміння працювати в колективі; творчий потенціал; активність; організованість; освіта, професіоналізм [ 5, c. 53-55].

Із компонентом „здоров’я” пов’язують працездатність працівника, час його відсутності на роботі через хвороби. Наслідки для підприємства:

- втрати загального робочого часу; ускладнення режимів праці і відпочинку працівників, які виконують, крім своїх обов’язків і обов’язки відсутнього працівника;

- затрати на забезпечення здоров’я працівників;

- затрати на оплату лікарняних листів тощо.

Із компонентом „мораль” пов’язують відношення до людей, з якими перебувають у трудових відносинах. Для підприємства дуже важливо, щоби між працівниками існували доброзичливі відносини. Втрати від конфліктів у трудовому колективі можуть бути досить великими.

Компоненти „творчий потенціал” та „активність” пов’язані із творчими здібностями працівника, постійним прагненням до реалізації власних здібностей, до підприємництва і т. п. Про рівень розвитку цих двох компонентів свідчать кількість винаходів, патентів, раціоналізаторських пропозицій, розвиток підприємництва і т. п.

Компонент „організованість” пов’язаний із дотриманням працівником технологічних вимог, його дисциплінованістю, порядністю, доброзичливістю. Наявність цього компоненту трудового потенціалу є запорукою вчасного виконання доручених завдань, покладених на працівника обов’язків, ефективного співробітництва і т. п.

Компонент „освіта” характеризують: освіта, тривалість навчання, питома вага спеціалістів з вищою освітою в загальній кількості працівників, затрати на підвищення кваліфікації персоналу.

Компонент „професіоналізм” пов’язаний з вмінням, рівнем кваліфікації працівника. Забезпечує: якість продукції; вчасне виконання виробничих завдань у складних умовах виробництва. Його відсутність веде до неякісного виконання обов’язків, порушення технології виробництва, виготовлення бракованої продукції тощо.

Компонент „ресурси робочого часу” пов’язаний із тривалістю зайнятості упродовж року. Ресурси робочого часу виражають через кількість відпрацьованого робочого часу, кількість працівників.

Актуалізація названих компонентів трудового потенціалу, виникнення в суспільстві умов, в яких ці компоненти трудового потенціалу приносять прибутки підприємству, фірмі, обумовили постановку питання про людський капітал.

Під людським капіталом розуміють сукупність компонентів трудового потенціалу, які визначають продуктивність праці і можуть стати джерелами доходу працівника, сім’ї, підприємства та суспільства.